Сьогоднішній екскурс в історію заведе нас в село Орестів Здолбунівського району Рівненської області. Адже саме там у ХVIII ст. був побудований величний палац, оточений великим стильним парком.

В джерелах різного часу сучасне село Орестів згадується під такими назвами як Арештів, Арестів. Зокрема, у ХІХ ст. в документах читаємо про Арештівський палац. До нашого часу дійшло кілька зображень цього волинського палацу, які датуються ХІХ ст.

Історії власників палацу

Свого часу палац в Орестові був резиденцією таких родин, як Олізари, Острозькі, Замойські, Конєцпольські, Валевські.

В кінці XVII ст. цією місцевістю володіла родина графа Боженєц-Яловицького (інші назви родини Єловицькі та Яловицькі).

Власником Арештува (саме туку назву тоді носив цей населений пункт) у другій половині XVIII ст. був Ремігіуш Єловицький (відомо, що він помер у 1788 році). Він займав посаду летичівського скарбника, у його власності перебували також такі населенні пункти як Воскодави та Богдашів. Про власника відомо, що був двічі одружений. Перша дружина – Агнєшка Матушевічувна, а друга – Францішка Грохольська. У першому шлюбі дітей не було. Друга дружина народила двійко синів: Томаша та Павла.

Наступним власником резиденції на Волині став Павло Єловицький, рівненський маршалок, пізніше він очолив головний житомирський суд. Його дружиною була Анастасія Тарновська.

Свій спадок Павло Єловицький рівно розділив між трьома синами: Едвардом, Мартіном та Юліушем. Останній отримав маєток в Арестові (Орестові).

Юліуш Єловицький за життя був відомим, як добрий господар. Маєток він тримав у ідеальному стані, входив до числа найзаможніших волинських землевласників свого часу. Юліуш не мав нащадків, тому заповів свій маєток та пала родичу Адольфові Єловицькому (1840-1898). Він був сином Едварда Єловицького та Феліції Домбровської.

Новий власник палацу, Адольф Єловицький був освіченим чоловіком. Відомо, що він навчався у одному із найвідоміших європейських вишів, а саме, Університеті в місті Гайдельберг (Німеччина), був знаним науковцем в галузі рільництва. Його дружиною була Яніна Четвертинська (1840-1865), яка прославилась як відома композиторка та письменниця. На жаль, в результаті трагічних обставин помирає спочатку син, а потім і сама Яніна, які було всього 25 років.

Після смерті дружини, Адольф одружився вдруге на Ядвізі Тишкевич. Через те, що маєток був пов'язаний у Адольфа Єловицького із важкими спогадами про втрату дружини та сина, він вирішує переїхати на батьківщину своєї другої дружини у Вітебщину (сучасна Білорусь).

Єловицький продає маєток і палац в Арестові. Його новою власницею стає росіянка на прізвище Бєлєнко. Її нащадки були власниками палацу до 1921 року.

Хто ж побудував сам палац?

Найправдоподібніше, що палац був зведений на у XVIII ст. за кошти Павла Єловицького. Це була резиденція в стилі класицизму, оточена парком. На жаль, фото палацу не збереглось, або вони просто зберігаються в приватних колекціях.

Поряд із палацом знаходилась дорога і струмок. З правого боку палацу, розташовувався костел, а з іншого боку великий вітряк. Палац був побудований на досить високій підмурівці, це можна побачити на зображеннях. Фасад прикрашали чотири колони на високому цоколі.

До наших часів також не дійшло жодних описів інтер’єрів цього палацу.

Джерело фото: R. Aftanazy "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", Tom V.

 

Палац в Арештуві (Орестів), ХІХ ст. Автор Генрик Пеєр

Палац на малюнку Наполеона Орди

Маєток в Арештові, 1830

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.