В одній із наших попередніх публікацій ми розповідали нашим читачам про театр та кінотеатр, які існували в Луцькому замку в роки Першої світової війни. Сьогодні хочемо продовжити цю тему, адже натрапили на нові знахідки про заходи, які відбувались в театрі у 1917 році.

Курси агітаторів в замку

11 липня 1917 року в замковому театрі розпочалось навчання, а точніше культурно-просвітницькі курси агітаторів. Їх організовував комітет Особливої Армії. Для довідки скажемо, що до того у серпні 1916р. управління Військ гвардії було переформоване в управління Особливою армією. Ця армія брала участь у наступах Південно-Західного фронту влітку 1916 і 1917 років. На кінець 1917 р. штаб Особливої армії розташовувався в Луцьку, з грудня 1917 — в Рівному. Особлива армія була розформована на початку 1918 р.

Так, от слухачами цих курсів стало близько 300 осіб, хоча очікували вдвічі більше. Відкриття курсів відбулось 1 липня о 16.00. Програма курсів включали серед усіх такі дисципліни: «Науковий соціалізм» (6 год.), «Політична економія» (10 год.), «Державне право» (16 год.), «Аграрне питання» (13 год.), «Огляд політичних партій» (16 год.), «Робітниче питання» (10 год.), «Національне питання» (2 год.), «Жіноче питання» (2 год.), «Церква і держава» (4 год.), «Історія російського селянства» (7 год.), «Історія російської суспільної думки» (9 год.), «Економічна географія» (5 год.), «Фінансове право» (3 год.), «Керівництво зібраннями та організація робочого місця» (7 год.), «Поточне питання війни та миру» (10 год.). Всього програма курсів включала 122 години лекцій.

«Без вини винні» в Луцькому замку

6 серпня 1917 року в театрі Луцького замку відбувся спектакль під назвою «Без вини винні» відомого драматурга Олександра Островського (1823-1886). Організатором заходу була Культурно-Просвітницька Комісія Ради Військових депутатів Особливої армії. В тогочасних новинах про захід писали: «Вперше комісія вирішила вийти на сцену із серйозним твором…». Можливо попередні заходи, не були схвалені тогочасними ЗМІ… Так і є. Адже далі читаємо: «Раніше на сцені театру (луцького) ставились водевілі, жарти та різнохарактерний дивертисмент (слово походить від фр. divertissement — звеселяння, розвага) - цикл легких музичних, танцювальних і декламаційних номерів типу попурі)».

 

 

Переважну більшість глядачів на заході складали військові. Тогочасний журналіст описує так їх враження про захід: «Глядач побачив вперше на (луцьких) театральних підмостках реальне життя, тут було горе і щастя. В цьому головна перевага цього спектаклю. Гра акторів була чудова. Ні одна роль не залишилась в тіні. Тут була відчутна рука професійного режисера, який правильно розподілив ролі. Особливо хочеться відзначити таких акторів, як: Р.Кіперман, П.Ліберман, Г.Перліс. Усі вище згадані – це жінки. Не професійні акторки, а аматори. Усі білети на спектакль були відразу розкуплені. ».

Спектакль «Лицар Щастя»

Завдяки знахідці про наступний захід дізнаємось, який вигляд мали театральні декорації в Луцькому замку та нові імена, які були причетні до театрального життя міста того часу.

23 вересня 1917 року в Луцькому замку був організований спектакль-концерт. Перша його частина – спектакль «Лицар Щастя» на твір Бориса Гейєра. Невеличка п’єса «в сентиментальному дусі з епохи середніх віків». А друга частина заходу мала назву «Из под. венца». Це був невеличкий театральний жарт.

 

 

Художником декорацій до спектаклю був П. Єрмілов. Відомо, що на декораціях був намальований середньовічний замок на фоні засніжених гір. Художник чудово відчув епоху і зміг наблизитись до ідеї твору.

В концертній частині заходу був виступ Л. Шимана. Він виконав кілька романсів. Інший виконавець Єфімов «майстерний самородок» та імпровізатор виконав твори власного авторства. Талановитий скрипаль Плотніков виконав «Le cygne» К. Сен-Санса.

Проте не все було під час заходу ідеально. В замітці про захід читаємо, що «не дивлячись на не досить вдалу п’єсу Гейєра», вечір залишив гарні враження. Друга жартівлива п’єса була зіграна краще.

Виступ М. Фершко

В одній із заміток жовтня 1917 р. читаємо про те, що свій концерт на сцені замкового театру грав піаніст М. Фершко. (Можливо мова йде про Мойсея Фершко. Хоча дата його народження вказана як 1911 р., і тоді виходить станом на час концерту йому було 6 років? Або це якийсь інший Фершко. Відомо, що в Луцьку було троє братів Фершко: Хаїм, Мойсей (Михайло) і Шмуель (Станіслав). Всі вони все життя присвятили музиці. Їх батько був архітектором, а матір - танцівницею російського балету.

 

 

Отож в новині про захід журналіст згадує М. Фершко як «серйозного піаніста». Партнером по концерту Фершко був скрипаль Плотніков. Концерт відвідало багато глядачів і кошти, виручені за білети були не малі. Досить цікавим є коментар журналіста про цей захід про кількох невдоволених глядачів, які чекали від вечора «балаганных развлечений», а потрапили на серйозний захід. Як бачимо тогочасна публіка в Луцьку була досить різною.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.