80 років тому німецькі війська окупували Париж
Німецькі війська окупували Париж 14 червня 1940-го. У французькому уряді переважали прихильники капітуляції і влада не змогла організувати опір агресору. Нацисти створили маріонетковий уряд Франції зі столицею у місті Віши.
Франція вважалася найспокійнішим регіоном під час війни. Сюди направляли німецькі частини для відпочинку і ремонту. Найбільш успішним солдатам давали кількаденну відпустку – "охороняти нічний Париж". Вони передавали один одному папірці із адресами закладів і місць, обов'язкових для відвідування. Серед них - кабаре Мулен Руж, нічний клуб Бобіна та бордель на вулиці Лорістона.
Для французів настали важкі часи. Хто зміг – виїждав з міста у сільську місцевість. Окупантів ненавиділи, але не показували це – боялися помсти. Багато парижан пристосувалися і співпрацювали з нацистами. Місто жило за берлінським часом і з німецькими вивісками. Ввели комендантську годину.
Окупанти забирали всі продукти в селах. Щодня об'їжджали ферми, реквізували поля. На поле ставили дощечки з написом: "Поле належить німецькій військовій владі". Іноді поруч з такою табличкою ставили вартового. Восени того ж року ввели карткову систему на продукти. До неї парижани звикли не відразу.
Спочатку у торговців за хабар можна було дещо купити. Усі поставки риби м'яса припинились – все йшло на фронт. Деякі парижани вирощували курей чи кроликів на балконах. На колишніх квітниках біля Лувру садили кукурудзу. Майже всю першу воєнну зиму парижани їли устриць. Німці їх не любили і не їли, купами вивалювали на землю із вагонів-холодильників.
Паризькі ресторани були відкритими, але доводилося стикатися з суворими правилами та нестачею їжі. М'ясо можна було подавати лише в певні дні, а вершки, кава та свіжі фрукти бували рідко. Проте ресторани знайшли способи обслуговувати своїх постійних клієнтів. Бари Єлисейських полів стали місцями зустрічей посередників та клієнтів. Парижани купували та обмінювали сигарети, м'ясо, каву, вино та інші продукти. Ціни на "чорному ринку" були в 5-6 разів вищими.
Через дефіцит палива на паризькі вулиці повернулися кінні карети. Метро курсувало, але з перебоями, громадський транспорт міг зробити лише один рейс за день. Велосипеди-таксі стали дуже популярними і дорогими, а вартість вживаного велосипеду перевищувала місячну зарплатню продавця.
Гітлерівці розкрадали мистецтво єврейських колекціонерів. Шедеври з Лувру французи евакуювали в секретне місце ще до окупації. Гітлер наказав "охороняти" всі художні твори у Франції, державні та приватні і не вивозити. За чотири роки окупації з Парижа до Німеччини перевезли 4174 творів мистецтва у 138 вагонах.
Через два роки після окупації, гестапо провело в Парижі масові облави. Того року до концтаборів депортували 42,5 тис. осіб.
Найкращі готелі і кінотеатри були зарезервовані виключно для німецьких солдатів. Багато будинків проституції обслуговували німецьких клієнтів. Деякі французькі митці творили і виступали для окупантів.
Після відкриття союзниками Другого фронту Гітлер віддав наказ захищати Париж до останнього солдата і перетворити місто на руїну у разі поразки. Мости, стратегічні та військові об'єкти і пам'ятники архітектури замінували. Генерал Дітріх фон Хольтіц так і не виконав наказ.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
