Свого часу Едмунд Гнатович Мартинович був відомою й популярною людиною. Його шлях до багатства й слави почався із вдалого одруження на багатій вдові Марії Костянтинівні Ільницькій. По суті цей шлюб був якоюсь мірою мезальянсом, бо Едмунд Мартинович на час одруження мав невисокий чиновницький чин колезького секретаря, що відповідав військовому званню підпоручика, а його мати Антоніна Мартинович проживала в одному з костельних будинків й ніякої власності не мала.

Через декілька років після одруження Едмунд Мартинович був обраний гласним міської Думи і продовж багатьох років входив до її складу. Як державний службовець він досить успішно долав чиновницькі ранги й уже в 1913 році мав чин титулярного радника, що відповідало військомоу званню штабс-капітана чи ротмістра. Як шанована й популярна людина в місті Едмунд Мартинович в 1919 році був обраний бургомістром на першому засідання польського магістрату, скликаному в червні за розпорядженням комісара Волинського округу. Посаду бургомістра з деякою перервою Мартинович посідав двічі.

У серпні 1921 року Едмунд Мартинович керував засіданням громадського комітету, на якому розглядалось питання про поновне (перше було в 1910 році) розширення Луцька на прилеглі села й визначення його нових границь. Засідання,на якому обговорювався проект землеміра Леопольда Пашковського стосовно нових границь міста, було останнім у громадській діяльності Едмунда Мартиновича. З середини 1920-х років він відійшов від активної громадської діяльності, а на початку 1930-х помер.

 

Едмунд Мартинович. Фото з книги Łuck w świetle cyfr i faktów, 1925

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.