Занепала краса: приховане життя покинутих авто
Дітер Кляйн об'їздив найвіддаленіші куточки Європи та США, щоб відшукати та сфотографувати покинуті автомобілі.
Ці пошуки приводили німецького фотографа-фрілансера на пошарпані задні двори, запилені сараї, безлюдні поля та лісові хащі.
Під час своїх подорожей пан Кляйн знайшов пом'ятий Porsche, вицвілий кадилак, побитий VW-жук та цілий автопарк покинутих військових джипів.
На 160 фотографіях йому вдалось закарбувати занепалу красу класичних автомобілів - і силу природи, яка їх перемогла.
Пан Кляйн розпочав свій проєкт після того, як випадково знайшов перший покинутий автомобіль під час велоподорожі у Франції, поблизу міста Коньяк.
"Ця картина була ніби ілюстрацією до казки, - каже він. - Мене це одразу захопило. І тоді почалися довгі пошуки".
"Я ставлюсь до цих авто, як до музейних експонатів - з повагою. Я можу відчинити чи зачинити дверцята, але зазвичай навіть машини не торкаюся", - розповідає фотограф.
Найстарішою знахідкою став Ford Model T 1907 року, який пан Кляйн побачив перед невеличким музеєм у колишньому шахтарському містечку в Неваді.
"Це була прекрасна картина", - згадує він.
"А оскільки змінювалась погода, у мене була можливість знімати за різного світла та з різних кутів. У мене вийшло близько 12 різних кадрів цього автомобіля з різним настроєм", - каже пан Кляйн.
Але його улюбленцем став рожевий Dodge 1960 року на північному сході штату Монтана.
Пан Кляйн переповідає історію, яку йому розповів 70-річний власник автомобіля:
"Його батько припаркував машину біля свого будинку за два дні до того, як помер. Він не користувався майном, будинком і машиною з 1977 року і залишив усе, як є - як пам'ять".
"Я провів там багато годин, фотографуючи з різних ракурсів. Після заходу сонця я отримав винагороду - м'яке світло, завдяки якому хмари стали рожевими, - розповідає фотограф. - Це створило майже сюрреалістичну картину - дивну, мирну, спокійну та суперечливу, як казка".
Усі фотографії належать Дітеру Кляйну/teNeues. Книга "Втрачені колеса" опублікована у видавництві teNeues.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
