Сьогодні хочемо розповісти нашим читачам про постать українського дослідника, який народився на території Волині. Йдеться про геолога та палеонтолога Володимира Амалицького.

З біографії вченого відомо, що він народився 13 липня 1860 року в селі Старики Волинської губернії (сьогодні це село на території Коростенського району на Житомирщині). Відомо, що хлопець рано залишився сиротою, адже батько помер, коли Володмир ще був малолітньою дитиною і мав три роки.

Вихованням хлопчика зайнявся його дядько по материнській лінії. Це був знаний петербурзький лікар на прізвище Полубінський. Володимир Амаліцький переїхав до Петербурга у дев’ять років та згодом пішов навчатись до гімназії.

Володимир був старанним учнем, особливо йому давались природничі науки. Потім він вступив до Петербурзького університету на фізико-математичний факультет, який об'єднував в той час всі природні науки. При виборі спеціальності Володимир обрав геологію.

У 1883 р. Амалицький закінчив університет зі ступенем кандидата і був залишений при кафедрі. Темою його наукових зацікавлень стали кам'яно-вугільні і пермські відклади на території Північній Росії та в Україні, зокрема на території Донбасу.

 

Володимир Амалицький

 

Володимир Амалицький був учасником численних експедицій, які відбувались вкінці ХІХ столітті. Їх ціллю було віднайти нові поклади корисних копалин та дослідити ґрунти. Також під час таких розвідок часто дослідники натрапляли на раритетні знахідки, зокрема, залишки рептилій, які дуже давно проживали на Землі.

З часом із геолога Амалицький перетворюється в палеонтолога. Він піддає детальному вивченню знайдені ним залишки, порівнює з описаними раніше в інших країнах знахідками.

Із 1890 року він працює в Варшаві, на посаді професора політехнічного інституту в Варшаві. З 1908 року — директор Варшавського політехнічного інституту.

Володимир Амалицький входив до Комісії з утворення Імператорського Миколаївського Саратовського Університету.

 

Комісія Саратовського університету. Четвертий зліва Володимир Амалицький, 1907

Скелет, реконструйований В. Амалицьким

 

В доробку вченого нараховується близько 56 наукових праць. Впродовж 1890-х років він здійснив кілька експедицій у басейни річок Пермського краю, де вперше відкрив масштабну зоогеографічну область пермського періоду у північних зонах континенту.

Помер вчений 28 грудня 1917 року у місті Кисловодськ. Відомо, що після Лютневої революції 1917 року Амалицький вирішив піти у відставку. Через важку хворобу в грудні цього ж року був направлений на лікування в Кисловодськ, проте там помер в результаті від серцевого нападу. До останніх днів він працював над науковим рукописом.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.