Коротко про луцьку садибу Зайковських

Шляхетська садиба на вулиці Ярощука була збудована у XVIII столітті. По центру приміщення розташовувалася піч, яка обігрівала кімнати, розміщені навколо. Імовірно, будівлю спорудила родина Грановських. Навколо була територія з парком, яка простягалася аж до Сапалаївки. У 1858 році Валентина Грановська продала маєток відставному генералову Францу Зайковському. Відтоді і збереглася назва будівлі – садиба Зайковського.  Після смерті Франца садиба переходить до його сина Леопольда. На початку ХХ століття він пропонував частину своєї території як можливе місце розташування перенесеного з  Парадного майдану базару.

Ще на початку ХХ століття територія навколо будинку не була забудована і найкраще проглядалася з боку річки Сапалаївки. В листуванні Аделіни Зайковської та працівника магістрату, консерватора Юзефа Дуткевича останній стверджував, що садиба з парком є цілісним комплексом, який не підлягає забудові. Проте час мав свої плани. Уже в тридцятих роках на вулиці Матейка з’явилися функціоналістичні житлові будинки – саме нижче по вулиці, де в ХІХ столітті і раніше був парк. Територія стала забудовуватися. Сьогодні садиба Зайковського використовується як житловий будинок. Вона ще зберігає свої «риси шляхетності», але поволі їх утрачає.