В грудні 2019 року виповнилося 100 років як помер Петро Бромирський, ім’я цього митця з Волині мало відоме сучасникам. В сьогоднішній публікації розповімо більше про його постать та доробок як художника, скульптора та представника школи символізму.

Петро Бромирський народився у 29 червня (11 липня) 1886 року в місті Устилуг тогочасної Волинської губернії. Це була типова збідніла родина волинських міщан.

У 1896-1900 роках Бромирський навчався у Володимиро-Волинському училищі. У 1904 році він переїздить до Москви. Відомо, що там він проживав у будинку психіатра Ф.Усольцева, де познайомився з хворим М.А.Врубелем, який став першим наставником та вчителем у мистецтві волинянина.

У 1905-1913 рр. Бромирський працював на керамічному заводі у Бутирській заставі в Москві. Паралельно Петро Бромирський навчався в училищі живопису, скульптури та архітектури. Він брав участь у виставці «Блакитна троянда» (1907).

У 1910 р. Бромирський подорожував із Мамонтовим по Італії та Австрії. Проте змушений був повернутися до Москви в зв'язку зі смертю Врубеля. Саме Бромирський зняв посмертну маску Врубеля.

У 1914-1917 рр. Бромирський служив в армії, адже тривала Перша світова війна. Після війни, з 1918 року. викладав в художній школі Вільних художніх майстерень.

 

Петро Бромирський (зліва на фото), поч. ХХ ст. https://www.volart.com.ua/

Устилуг, поч. ХХ ст

Володимир-Волинський, поч. ХХ ст.

Роботи Петра Бромирського

Портрет Петра Бромирського, 1904

Скульптури автора

 

Помер Бромирський від тифу в Москві в грудні 1919 року. Був похований у спільній могилі, місцезнаходження якої невідоме. Йому було всього 33 роки. Останній короткий період життя художника був трагічний. Він не мав притулку й вкрай його потребував. Друзі-художники залучали його до співпраці в різних сферах.

Бромирський брав участь в роботі по оформленню знаменитого художньо-артистичного кафе «Пітторекс» у Москві. Господар кафе, який тримав в місті кілька булочних, вирішив підійти до розпису кафе творчо. Розпис стін продовжував сюжет стелі, взятий з «Незнайомки» Блока. Готувалися ескізи незвичайних меблів - яскравих кольорів і дивних форм. Але розмах революції не дав завершити грандіозні плани. Кафе відкрилося в 1918 році, але проіснувало недовго. Після революції кафе отримало нову назву «Червоний півень» і стало свого роду клубом працівників мистецтв. А в 1919 році і зовсім закрилося.

Сьогодні твори художника та скульптора з Волині знаходяться в багатьох музеях світу та приватних колекціях. За свідченням друзів, найбільше враження справив на молодого художника Ботічеллі, він був для Бромирського прикладом для наслідування.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.