Імператор з балкону обсипав народ сріблом
У Константинополі, столиці Візантійської імперії, 27 грудня 537 року освятили храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу. Названий на честь вдови-мучениці, яка виховувала своїх дочок Віру, Надію та Любов у глибокій християнській вірі. Того дня влаштували всенародне свято - імператор Юстиніан І (482-565) обсипав сріблом народ із балконів. Просто на вулицях м'ясо смажили на великих вогнищах і роздавали із хлібом людям.
Задум імператора Юстиніана І був грандіозним: побудувати найбільший в світі християнський храм, головний собор Візантійської імперії.
Собор вирішили звести на найвищому місці пагорба. Заклали фундамент 23 лютого 532 року. Зодчі застосували унікальні на той час технології - в цемент додавали масло для міцності, вапно готували на ячмінній воді.
Будували Святу Софію всією імперією. Проект поглинув три річних доходи Візантії: З усіх кінців імперії доставлялися мармурові брили, золото, срібло, слонову кістку, перли, дорогоцінне каміння для оздоби. Звичайне золото для престолу імператор забракував – вважав його недостатньо дорогоцінним. Ювеліри зробили особливий сплав із золота, срібла, товченого перлів і дорогоцінного каміння.
Штат священнослужителів собору при Юстиніані був більш ніж півтисячі осіб. Храм у висоту сягав 55 м, що в ті часи вважався майже хмарочосом. Саме будівництво тривало 5 років, 10 місяців і 10 днів – рекордний на той час термін. П'ять разів землетруси частково руйнували будівлю. Щоразу храм відновлювали. Майже тисячу років Собор святої Софії залишався символом християнства. 1453 року в собор увірвалися яничари Мехмеда ІІ, що захопили Константинополь. Того ж року собор перетворили на мечеть Ая-Софія.З 1935 р собор став музеєм, а з 2006 року це діюча мечеть.
