У Локачинському районі Волинської області розташоване село Конюхи. Населений пункт має давню історію. Одна із перших писемних згадок, яка відома історикам, належить до XV ст. Йдеться про лист короля Александра Ягелончика від 23 липня 1495 року. Цим документом було підтверджено привілей володимирського намісника Василя Хребтовича на села Конюхи, Защитів, Біле Поле, які він купив їх у володимирських землевласників.
Проте сьогодні хочемо розповісти про палац, який існував у цьому селі до кінця Першої світової війни. Він був зруйнований у 1918 році. Після того вже ніколи не відбудовувався.
Відомо, що із XVIII ст. селом і маєток в Конюхах володіла родина Чарнецьких, зокрема, Зофія Чарецька (пом. 1723 р.), родичка гетьмана Стефана Чарнецького.
Стефан Чарнецький гербу Лодзя (1599–1665) — один із відомих польських полководців XVII століття. Він походив зі середньої шляхти. Походив зі спольщеного руського роду. Стефан Чарнецький згаданий у національному гімні Польщі. Він прославився жорстокими розправами над повсталими українцями та, ймовірно, наругою над похованням гетьмана Богдана Хмельницького. Також Стефан Чарнецький був каштеляном київським (1652), старостою: канівським (до 1663), ковельським (1655), ратненським, воєводою руським, київським воєводою (1664), гетьманом коронним (1665).
Стефан Чарнецький, портрет пензля Леона Каплінського 1863
За переказами місцевих жителів, саме за часів Чарнецьких у Конюхах було зведено оборонний замок. Збудував його саме Стефан Чарнецький. Проте у XVIII ст. замок було знищено. Цей замок згадується як «модриновий», можливо, тому, що був збудований із дерева модрини.
В 1722 році в Конюхах було побудовано другий замок. Ініціював його зведення Михайло Потоцький, який був волинським воєводою з 1726 року.
Михайло Потоцький отримав Конюхи у спадок по своїй першій жінці Зофії Анелі Чарнецькій, доньці польного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя. Проте і другий замок, уже мурований був з часом знищений, від нього вціліла лише брама. На ній була табличка, де зроблений запис про те, що звів замок саме Михайло Потоцький. Другий замок був побудований в стилі бароко. Замок оточували земляні вали висотою 50 м. Навколо замку було чотири бастіони. Також замок був захищений глибокими ровами, які були наповнені водою. Під замком було велике підземелля, яке було місцем схову від ворогів.
Вкінці XVIII ст. наступний власник села Конюхи Антоні Рудзінський збудував класичний палац-двір на місці зруйнованого замку. Будівлю прикрашали тосканські колони. На сторінці Австрійського державного архіву вдалось розшукати фото палацу часів Першої світової війни.
В палаці в Конюхах був великий салон. Для послуг господарів та гостей була велика кімната, яка виконувала роль їдальні. З її вікон відкривався вигляд на вали та рови, які оточували палац. Інтер’єр їдальні був оформлений в так званому «гданському» стилі (від назви міста Гданськ в Польщі). В кімнаті було багато дубових меблів, а це шафи, буфети, розсувний стіл, різьблені крісла. Стіна великої їдальні прикрашали портрети польських королів, усі вони були в дубових рамах, які гармоніювали із меблями.
В палаці в Конюхах знаходилась вражаюча колекція порцелянового посуду. Найціннішим був сервіз у китайському стилі на 60 персон. Також дорого коштував антикварний сервіз у «старовіденському» стилі. Власники маєтку були прихильниками місцевого виробника і також мали в своїй колекції багато порцеляни із Корця на Волині. Цікавим елементом меблів в палаці була дуже стара колиска, яка нагадувала величезне яйце.
В палаці були кабінети, спальні, покої, де часто приймали гостей. Усі кімнати були зручними і стильно оформлені меблями. В будинку було комфортно у всі пори роки, адже в кімнатах були класичні каміни.
«Гданський стиль» в інтер’єрі
Меблі в «гданському стилі», lavieestbelleijatez.blogspot.com
Найцікавішою будівлею на території маєтку була давня брама, яка залишилась у спадок від другого замку. Її висота була близько 10 м. В оригінальному вигляді вона була до 1939 року. На брамі була таблиця із мармуру з латинським написом:
DJ OM
Michael de Potok in Szendziszow et Czeremka Potocki
Notarius Campestris Exercituum Regni
Crasnostaviensis Sogaciensis Capitaneus
Maritus
Sophia in Woyslawice et Koniuchy ex Janeviciis Czarniecka
Haeredisse
Arcem mane
Iniuriis Temporum et Revolutionibus Regni
Funditus collapsam
De nova radice
Sibi charaesąue posteritati
erexit et adornavit
Anno restaurarae humanae Salutis MDCCXXII.
Палац оточував великий парк, який ділився на дві частини. Там було багато різних декоративних дерев, квітів, алей. Серед дерев згадують граби, ялини, тополі та липи.
Маєток в Конюхах був повністю спалений у 1918 році, пізніше не відбудовувався ніколи.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
