Джерело: Волинська газета

На збереження човна із віковою історією держава досі не знайшла грошей.

Про це пише «Волинська газета».

Нагадаємо, старовинний човен-довбанку виявили в селі Старосілля Маневицького району ще в серпні. Археолог Олексій Златогорський розповів, що на консервацію човна потрібно 30 тисяч гривень. 

Директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич зазначив, що історія з човном далеко не радісна. Після тривалого зберігання у воді довбанка ризикувала без належних умов та необхідних процедур просто розсипатися на поверхні. Тому краєзнавці змушені були знову поміщати човен у водойму, потім – діставати назад, щоб розпочати процедури консервування.

Тепер човен – у коробі, який виготовили для його зберігання. Петро Хомич розповів: човен необхідно обробляти двічі на день спеціальним розчином, щоб убивати бактерії, а це, звісно, затратно. На запитання, чи є для цього гроші, повідомив, що поки немає, але вони намагаються їх знайти – звертаються у профільне міністерство, інші держані структури. Є запас цього розчину на певний час – такий подарунок зробили фахівці Національного заповідника «Хортиця».

На базі музею недавно відбулася масштабна всеукраїнська конференція. Прибули науковці та археологи з уже згаданої «Хортиці», із міст Суми, Рівне, Київ, Львів, були представники нашого СНУ ім. Лесі Українки – і всі одноголосно заявили: знахідка дійсно варта уваги і дослідження. Правда, археологи поки не називають точних дат, бо чекають результатів радіовуглецевого аналізу, який встановить вік дерева.

Що дивує: для проведення цієї конференції кошти виділив один із місцевих благодійних фондів, а не держава, для якої це мало би бути особливо важливо.

Ще одна приємна новина, яку повідомив краєзнавець, – територію Городища незабаром досліджуватимуть археологи – візьмуться за це фахівці ДП «Волинські старожитності». Щодо гербів, викарбуваних на знаряддях праці, які тоді підняли разом із човном, то теж поки – лише припущення.

Невідомо також, коли з води діставатимуть іще один човен, що на протилежному березі Стиру, точніше – невідомо, яким коштом це зробити і як той раритет зберігати.

Поки археологи чекають що держава таки знайде можливість зберегти те, що природа тисячу літ ховала від людського ока.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.