У лютому 1917 року в Росії відбулася революція, внаслідок якої з’явився Тимчасовий уряд, який взяв на себе повну владу в країні.
11 червня у Луцьку створилася Рада солдатських і робітничих депутатів – група людей, яка обиралася всередині колективів фабрик, заводів, підприємств та військових частин. Вийшов з підпілля луцький міський комітет РСДРП. Саме під їхнім керівництвом в Луцьку відбулося перше в історії міста свято «солідарності всіх трудящих» - Першого травня.
Звичайно, відбувалося воно зовсім не так, як пізніше в радянський час. Реально святкували тільки військові та новоявлені більшовики.
На луцькому першотравні був присутній заступник голови військово-революційного комітету Південно-Західного фронту, член Військової організації ЦК РСДРП Михайло Коковихін. Згодом він записав спогади про мітинг в Луцьку.
Демонстрація 1 травня 1917 на головній вулиці Луцька. Листівка з колекції Віктора Літевчука
«Под звуки духовых оркестров 15-20 тис. солдат собрались на Замковой площади и двинулось на лагерное поле. Вместо трибуны – кузов грузовой машины. Один за другим поднимаются ораторы и произносят речи», - згадує Коковихін.
У той час майдан біля замку був основним місцем зібрання для різного роду демонстрацій, мітингів. Це був найбільший майдан міста, де відбувалися чи не всі офіційні масові події. Інші міські майдани були занадто малі і служили комерційним інтересам лучан – на них організовували базари. Але був ще один великий майдан, хоч на той час ще не дуже впорядкований – Парадний (сьогодні – Театральний). У тому напрямі вирушили солдати.
Згадане Коковихіним «лагерное поле» - швидше всього, поле на Яровиці (район теперішніх вулиць Стрілецької та Гулака Артемовського). Там відбувалися військові навчання. Отже, група демонстрантів пройшла, швидше всього, від замкового майдану, далі по Кредитовій (Братковського) – Шосова (Лесі Українки) – Парадний майдан (Театральний майдан) – Вокзальна (Винниченка) з виходом у район сучасного майдану Грушевського.
Під час першотравневого мітингу оратори розповідали про так звані «квітневі тези» Леніна.
«От большевиков пришлось выступать мне. В двух словах рассказываю, как зародился праздник пролетарской солидарности, как его праздновали при царизме, затем перехожу к требованиям партии, разъясняю Апрельские тезисы Ленина. Особенно чутко, горячо откликается серошинельная масса на наши лозунги о земле и мире. Но еще не осознает, что это все ей может дать не правительство буржуазии, а подлинно народная власть», - згадував Коковихін.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
