Місто як світ людського буття, з позиції Карла Юнга, містить небезпеку десакралізації духовного і перетворення священного на раціональні конструкції. Історичні фасади будівель – це компромісний варіант між sacrum і profanum, між прагматичним ритмом міста і душевністю його минулого.
Приїжджі люблять Луцьк за його спокій і врівноважений ритм. Чи ж не тому, що досі у різних закутках міських нетрів на них чекає жанр нашого життя, над яким вивищуються історичні фасади. Це декорації до театру історії, який ми бачимо кожен день. Тут – підбірка 8 приємних фасадів, на які можна дивитися дуже довго.
Фасади. Анімація Олександра Котиса
Вулиця Лесі Українки, 53
Будинок еклектичної стилістики зведений ще до Першої світової війни. Дивно, але про нього є вкрай мало інформації. Можливо, він, або ділянка, на якому його хтось побудував, належав Абраму Глікліху, власнику цегельні «Лучанин», директору телефонної станції. Будівля сьогодні манить як одна з найгарніших на пішохідній вулиці міста.
Вулиця Кривий Вал, 12
Представник цегляного стилю в архітектурі Луцька кінця ХІХ – початку ХХ століть. Таким будинкам властивий пишний декор із цегли та її найрізноманітніших орнаментів. Ромб, квадрати, стрічки карнизів, пілястри, виступи, віконні обрамлення і багато іншого – тут є широке поле для історичного декоратора. Ці будівлі не штукарили і зараз не можна – інакше втрачається вся його історична мистецька суть. Ця споруда має маскарони на фасаді, символіку Меркурія, дату 1927. Це надто пізній рік для таких будинків у Луцьку. В той час застосування такого стилю було уже рідкістю.
Вулиця Лесі Українки, 32
Відомий будинок з Меркурієм зведений у стилі модерн. Йому притаманні вигнуті лінії, декор фасаду кольоровими плитками, плавність дизайну. Тут продумано все – від кутиків вікон до звершення металевої огорожі на даху. Побудований до Першої світової війни.
Вулиця Градний узвіз, 4
Будівля Польського банку є однією із найбільш представницьких за десятиліття 1920-х в Луцьку. Банк збудували у 1926 році у спокійному неокласичному стилі. Споруда ніколи не змінювала свого призначення. Тут і до нашого часу банк.
Проспект Василя Мойсея, 2
Будинок зведений у 1970-х роках у стилі радянського модернізму і має дуже привабливий головний фасад. Завдяки дугоподібним виступами, які розташовані в шахоподібному порядку, нестандартно розміщеним вікнам архітектор зумів надати споруді незвичного вигляду. Думається, що це один із найкращих модерністських орнаментів у Луцьку.
Вулиця Сенаторки Левчанівської, 5
Будинок зведений до Першої світової. Його перші власники і будівничі невідомі. Окрім пілястр, маскаронів з рогами (до речі, вони ідентичні тим, що є на першому будинку з нашого списку) і декоративних медальйонів другого поверху, цікавим буде і перший, де збереглися сьогодні уже вкрай рідкісні металеві елементи-тримачі стін. Їхній індустріальний дизайн візуально переносить нас у часи активної модернізації міст. А на фото цього не подано навмисно. Краще побачити самому вживу :).
Вулиця Лесі Українки, 61
Таких будинків у Луцьку мало. Бо в 1920-х, коли його збудували, був панівним лише напрям – історизм (доречні й інші терміни), який давав все ж більшу палітру реалізацій, ніж вужча модерністська стилістика 1930-х. Ця будівля своїм фасадом дає чіткі асоціації із шляхетськими резиденціями, яких на Волині протягом XVIII-ХІХ століть звели більше півтори сотні. Симетричний фасад, класицистична ліпнина, декоративні кам’яні вази вздовж фронтону. Не дуже помітні, чи не так? Дерева їх затуляють. Із чотирьох історичних ваз, залишилося тільки 3. І їх треба швидко укріпляти, бо можуть розсипатися.
Вулиця Лесі Українки, 13
Ще один представник, як виглядав Луцьк до Першої світової війни. На центральних вулицях переважали два типи споруд – цегляного стилю, або ось такі з пишною ліпниною. Немає інформації, хто і коли його збудував. Але цілком можливо, що до творення таких гарних споруд були причетні найбагатші лучани свого часу. Їх було немало. Інколи архівні сторінки дають несподівані прізвища невідомих осіб, які будували в місті щось гарне, що вважалося таким протягом цілого віку після їхнього життя. Фрагмент огородження балкону, як на цьому колажі на жовтому тлі, ще є на багатьох давніх будинках міста. У цьому будинку, або в сусідніх у 1920х роках був кінотеатр Apollo.
На Фотокарті вінтажного Луцька знайдіть, як виглядали ці та 1000 інших будинків у Луцьку в різні часи!
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
