Нещодавно світ побачив украй цікавий і пізнавальний словник. Його упорядником став знаний на Волині й Україні лінгвіст-дослідник, професор Григорій Левкович Аркушин.
Книжка розповідає про зооніми, тобто клички тварин, що вони мешкали пліч-о-пліч із волинянами у недавньому минулому.
Частинку найцікавіших імен собак, котів й коників, названих так саме на волинських теренах, нині пропонуємо вашій увазі. Усі клички, принагідно зазначимо, з літери «А» починаються.
***
Адольф. Так називався собака в Дубовій Корчмі поблизу Луцька. Господарі пояснили, що пес «мав буйний характер». Такою ж кличкою володів кіт у Прилісному Маневицького району. Дотепною видається аргументація дарунку такої-от клички: «бо знайшли на 9 травня».
Алексіс. Киці з такими іменами жили у Романові Луцького району та Столенських Смолярах Любомльського. Тут вплив на власників тварин мала американська кіноіндустрія: «любить приховувати шкоду, як Алексіс із серіалу «Династія»».
Амадео – ім’я песика із села Вишнів на Ківерцівщині. Назвали так, бо «з грецької це улюбленець Бога».
Анальгін – пес із Прилісного на Маневиччині. Ну, тут два варіанти: або власнику подобалися однойменні піґулки, або собака був управним і помічним лікувальником од болю фізичного й душевного :)
Анна Степанівна – дівчинка-собака із Літина на Турійщині. Мусите, ласкаві читальники, уважно прочитати пояснення вибору саме такого імені: «кидалась під машини, як кинулась під поїзд героїня твору «Анна Кареніна»».
Кобила Антена у Рудці-Козинській Рожищанського району так називалася, бо «коли біжить, то підіймає хвіст».
Аполон – кінь із Старого Чорторийська: «гарний та сильний серед інших коней».
Архімед – кіт у Шацьку, що «ліз по сливці за горобцем і впав у ночви з водою».
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
