Крім великих резиденцій, магнати мали у своїх маєтностях палаци і садиби, до яких могли втекти від офіційного придворного життя і вести більш вільне світське життя.
Наприклад, двоповерховий палац Вишневецьких в Чайчинцях, розміщений за кільканадцять кілометрів від Вишнівця, палац Яблоновських в Білому Камені чи дерев'яна мисливська садиба Сапєгів у Велицьку. Були також скромніші садиби в маєткових ключах для адміністраторів і орендаторів, які нічим не відрізнялись від шляхетських садиб.
Палац в Чайчинцях було збудовано у гарній місцевості, де було багато ярів, і якою захопилась княгиня Текля Ружа з Радзивіллів Вишневецька. Здається, князь-чоловік збудував його швидко і в таємниці від молодої дружини, щоб зробити їй сюрприз. Так оповідає гарна легенда.
Насправді ж палац не відноситься до часів шлюбу Міхала Сервація і Теклі Ружі, очевидно, є дешо пізнішим, можливо - з останніх років її життя як вдови (овдовіла у 1747 р.). Про це свідчить структура будівлі, яка має аналогії не з Вишнівцем, але з палацом князя Павла Сангушка, побудованим в Заславі в 1746-57 рр. Паулом Фонтана.
Цей італійский архітектор, перебуваючи давно на службі у Сангушків, лише у 1745 р. переселился з Любартова до Заслава. Подібність до Заслава є значною. Поділ будівлі на поверхи, як спереду, так і з боків, засвідчує високу майстерність проектанта. Середня, найвища частина, обтягнута великим ордером, збільшувала монументальність будівлі.
Палац у Чайчинцях на акварелях Наполеона Орди, приблизно 1870-ті
Найнижчі, кутові елементи, не висувались як павільйони-алькери, а ніби втиснені у плечі вищих частин корпусу палацу. Фонтана у трьох палацах - в Заславі, Чайчинцях і Серебрищі створив будови, цілком відмінні від польської традиції, де з уподобанням підкреслювали кути павільйонами-алькерами, які бували навіть вищими від середнього корпусу палацу.
Палац у Чайчинцях, зображений на двох акварелях Наполеоном Ордою, був знищений під час Першої світової вінйи.
Він мав дзеркальний план інтер'єрів. До найбільших приміщень належали - як часто бувало - вестибюль і бальна зала, що розміщувалися по осі будівлі. Двомаршова сходова клітка знаходилася збоку, в лівій частині вестибюлю. З цього ж боку містився апартамент, що мав подвійну функцію: житлову для господарів будинку (спальня, гардероб, кабінет у павільйоні) та адміністративну (канцелярія).
План другого поверху, архітектор Паоло Фонтана. Зображення з видання Замосцько-Волинські музейні зошити, том 2, 2004
Приміщення з правого боку мали характер відпочинковий, доступний для гостей. Крім їдальні і буфету тут був зал з більярдом, кімната-салон і каплиця в наріжному павільйоні. Не маємо відомостей про внутрішнє обладнання палацу, однак судячи з програми, мало воно бути розкашним. Палац в Чайчинцях виконував роль maison de plaisance, оскільки був розташований неподалік від великої офіційної великопанської резиденції у Вишнівці.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
