3 серпня 1825 року в Рівненському повіті Волинської губернії в польській дворянській родині народився в майбутньому відомий лікар-дерматолог Людвіг Горецький. Його батьком був Казимир Горецький.

Відомо, що середню освіту Людвіг здобув у Рівненській гімназії. Потім вступив на медичний факультет Університету святого Володимира, який закінчив з відзнакою в 1848 році, після того він став ординатором при університетській терапевтичній клініці, а з 1854 року — помічником професора, завідувачем відділення шпитальної клініки при Київському військовому шпиталі, лікарем при пансіоні графині Є. Левапювої.

В 1848 році він закінчив медичний факультет Університету імені св. Володимира. Призначений ординатором терапевт. клініки ун-ту. В 1855 році захистив докторську дисертацію на тему «De sputis in pneumonia acuta primaria (cruposa Rokitansky)». В 1855 році був призначений помічником директора терапевтичної клініки.

В 1855-1875 роках Людвіг Горецькийй працює лікарем училища графині Є. Левашової в Києві.

 

 Людвіг Горецький, фото з Вікіпедії

 

Впродовж 1861-1863 років він перебуває в Парижі та Відні, де вивчає систему викладання нашкірних та венеричних хвороб за кордоном.

В період 1864-1880 рр. – очолює дерматологічну клініку Університету св. Володимира. Паралельно працює також в Київському військовому госпіталі та доцентом кафедри спеціальної патології і терапії.

З 1868 року Людвіг Горецький зосереджує свою увагу виключно на викладанні курсу хвороб шкіри та сифілісу, які в той час мали значне розповсюдження в Україні, особливо в містах Києві та Житомирі. З 1877 року декілька років він читав курс інфекційних хвороб і, зокрема, курс «Пошесних хвороб при великому скупченні військ». Одночасно завідував госпітальної терапевт. клінікою.

Саме Людвіг Горецький є першим укладачем звіту дерматологічногої клініки університету св. Володимира. Також він був засновником відділення нашкірних хвороб Київського військового госпіталю, укладачем першого звіту дерматологічногої клініки університету.

 

 Колишній будинок Людвіга Горецького по бульв. Т. Шевченка, 4. в Києві

Київ, Хрещатик, 1850

 

Відомий волинянин був членом і віце-головою Київського товариства лікарів, Київського товариства природознавців, членом-кореспондентом Одеського товариства лікарів.

Л. Горецький був одружений з Амалією Гнатівною з дому Березовських. Подружжя мало троє дітей: Софію, Людвига і Олек сандра.

Вийшов у відставку дійсним статським радником, а за тридцятирічну службу в університеті мав пенсію 600 рублів на рік. За заслуги у розвитку медицини його портретом прикрасили кабінет завідувача дерматологічної шпитальної клініки — з ініціативи наступника, дерматолога та сифілідолога професора Михайла Івановича Стуковенкова.

Жив Горецький в Києві на Бібіковському бульварі, 4 у власному будинку. Автором проекту й відповідальним за спорудження особняка Горецького став архітектор О. Я. Шіле.

Помер Людвіг Горецький 23 квітня 1885 року від паралічу і був похований на римо-католицькій ділянці Байкового кладовища. Вдова Амалія Гнатівна у 1886 році звела над могилою родинний мавзолей-каплицю за проектом архітектора Ромуальда Тустановського.

 

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.