Юзеф-Ігнацій Крашевський – відомий польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, польський та український громадський і політичний діяч, найплодовитіший автор в історії польської літератури. Хоч він і не народився на Волині, але провів тут велику частину свого життя і присвятив краю частину своєї творчості.
Як автор він відомий також під псевдонімами Клеофас Факунд Пастернак (Kleofas Fakund Pasternak), Богдан Болеславіта (Bogdan Bolesławita), Др. Омега (Dr Omega), Kaniowa.
З біографії Крашевського знаємо, що народився він 28 липня 1812 року у Варшаві. Батьків звали Ян та Зофія. Юзеф-Ігнацій Був найстаршим з п'яти дітей. Про рідних письменника відомо не багато, наймолодший його брат Каєтан був літератором, автором оповідань і повістей, інший брат Люциан прославився як польський і білоруський художник і фотограф.
Освіту Крашевський здобував на медичному відділенні Віленського університету, пізніше зрозумів, що це не його і перейшов на літературне відділення.
В 1830 році Крашевського разом із іншими студентами арештували за участь в антиурядових гуртках. Два роки тривав арешт. Від відправки на Кавказ врятувало його заступництво тітки і генерал-губернатора. Лише в липні 1833 він був звільнений з-під поліційного нагляду.
В 1838 році Крашевський одружився з Софією Вороничівною. Разом із молодою дружиною він в тому ж році переселяється на Волинь. Спочатку Крашевські мешкали в селі Губин (Локанчинський район), а в 1840 році купили село Городок біля Луцька.
Губин під Луцьком. Садиба родини Крашевських в 1849-1853 рр. krainaczytania.blox.pl
Відомо, що маєток в Губині Крашевський купив за 165 тис. рублів. Про маєток в Губині Крашевський згадував, що це була «найкраща садиба в країні». Проживали там 121 мешканець, землі було 113 волок в ланах, а навколо 100 волок посівів пшениці. Все добре, тільки будинок, в якому мешкали, був поганий.
Проживаючи в Губині, Крашевський швидко розчаровується в своєму виборі, бо бажане виявляється прекрасним міражем, далеким від реальності. Спокійне землевласницьке життя має свої недоліки. Крашевський замість творчості займається численними елементарними господарськими клопотами. В нього навіть з’являється думка знову переїхати в місто. Ті прагнення додатково підкріпляє виникаюча необхідність навчання дітей. Крім того фінансовий клопіт, пов'язаний з випуском Athenaeum, змушує письменника ще більше нервувати.
До Городка родина переїхала в 1840 році. Нове помешкання коштувало 100 тис. рублів. Проте тут за все платила дружина Крашевського.
Будинок Крашевських в Городку. Автор Ян Конопацький, krainaczytania.blox.pl
З «волинського періоду» Крашевського також відомо, що окрім творчості, Юзеф-Ігнацій змушений був провадити судовий процес про задавнений борг, який висів на селі Городок. Здійснив декілька поїздок до Києва та Одеси, які пізніше вилилися в «Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budżaku» (1845—1846).
У 1848 році Крашевський вирішує продати Городок. У 1853 році він разом із дружиною та дітьми (Констанцією (нар. 1839), Яном (нар. 1841), Францішеком (нар. 1843), Августою (нар. 1849) вирішили переїхати до Житомира. Велике місто давало кращі перспективи для дітей та їх освіти.
У Житомирі Крашевського обрали попечителем губернської гімназії. Водночас Крашевського було обрано начальником статистичного комітету. Ця посада надавала йому можливість відновлювати пам'ятки архітектури та мистецтва. У 1856 році Крашевський став директором Житомирського театру.
Будинок Крашевських у Житомирі, krainaczytania.blox.pl
У 1859 році Юзеф Крашевський з родиною виїхав до Варшави. Там він працював редактором «Gazety Codziennej» Леопольда Кроненберга. В 1863 році емігрував до Дрездена. У 1883 році Крашевського було арештовано в Берліні за звинуваченням у державній зраді на користь Французької республіки. Вирок - 3,5 роки в'язниці у Магдебургу. У зв'язку з хворобою легень у 1885 році Крашевського випустили на лікування.. 19 березня 1887 року Крашевський помер у Женеві (Швейцарія). Похований він у Кракові.
Автор знаний також за його численні малюнки волинських краєвидів, а також за його книжку «Спогади з Полісся, Волині і Литви», де він залишив проникливі нотатки про волинське життя в першій половині ХІХ століття.
Замок Любарта на картині Крашевського
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
