80 років тому зробили першу ксерокопію: як це було
22 жовтня 1938-го американський винахідник Честер Карлсон зробив першу в світі ксерокопію в домашній лабораторії у Нью-Йорку.
Карлсон після закінчення вузу працював юристом у патентному відділі фірми PR Mallory Company, що займалася електронікою. У відділі, оформлюючи патенти, необхідно було робити їхні копії. Копіювання відбувалося за допомогою машиністів. Вони переписували заявки на патенти в повному обсязі. Оскільки дублювання документів потребувало часу, Карлсон вирішив придумати швидкий і дешевий спосіб копіювання потрібних паперів.
Після роботи чоловік проводив час у міській бібліотеці. Там читав технічну літературу, аби знайти необхідну інформацію. Одного разу йому це таки вдалося. Його увагу привернув опис експериментів одного угорського вченого з речовинами, які змінюють свої електричні властивості під дією світла. Так виникла ідея електрофотографії.
Карлсон зробив ксерокопію на цинковій платівці, яку покрив шаром сірки. Створення на ній статичного заряду та опромінення пластинки через скло з написом перенесло напис на шар сірки. Порошинки, що прилипли, дозволили прочитати написане: "10-22-38 ASTORIA".
1942-го винахідник отримав патент на пристрій. Через 4 роки компанія Haloid, яка займалася виробництвом фотопаперу, на основі винаходу Карлсона почала розробляти копіювальну техніку. Так, 1949-го з'явилася перша модель. Технологію копіювання назвали "ксерографією" - від грецьких слова "ксерос" ("сухий") і "графі" (пишу).
Перші апарати були гучні та дорогі. 1959-го з'явилася модель "914". Попри великі розміри приладу, він дозволяв оператору розмістити оригінал на листівки, натиснути кнопку та отримати копію на звичайному папері. Копія коштувала 4 центи.
"Покладіть оригінал на скляну пластину. Закрийте кришку. Ви можете копіювати все, що хочете: листи, рахунки-фактури, контракти, діаграми, окремі сторінки з книг у твердій палітурці. Колір забарвлений у чорний і білий. Як тільки загориться сигнал "Перезавантаження", пристрій знову буде готовий до роботи. Вийміть свій перший оригінал і поставте ще один там", - йшлося в інструкції до пристрою.
Після виходу першої повністю автоматичної моделі Xerox 914 компанія Haloid змінила назву на корпорації Xerox. Винахідник ксерографії Честер Карлсон отримав $150 млн. Із них $100 млн він витратив на благодійність.
1968-го журнал "Fortune" зарахував Карлсона до найбагатших людей Америки. 1981-го його внесли до Національного зали слави винахідників.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
