Нинішня знимка, що її пропонуємо увазі ласкавих читальників, походить із дитячого садочка села  Брани на Горохівщині.

Ці милі хлопчики й дівчатка – діти війни. Нагода сфотографуватися – новорічні святкування.

Дівчатка у ситцевих платтячках були сніжинками. Хлопчики, за споминами нині уже стареньких дідусів, – зайчиками й вовчиками. Дехто з малечі прийшов із мамою чи бабусею. Решті компанію склали дві милі виховательки. Причина тому – лихоліття Другої світової.  Її відгомін ще довго був помітним та відчутним.

***

Одна із дівчаток на світлині, Євгенія Садова (перша праворуч у нижньому ряді), через багато років згадувала:

«Тато пропали безвісти на войні… Останній раз мама його бачили як  хлопців з села забирали до войска – 7 травня 1941. Мама шили ту ситцеву сукенку і дуже плакали… Цілий час сподівалися, що татко вернеться… Як його забрали –  я  мала два роки. Бачила який був тато тільки на весільній фотографії …»

***

Лиш через багато років удалося дізнатися, що татко маленької Жені  – Степан Садовий, менш ніж за рік після мобілізації, загинув у німецькому концентраційному таборі Шталаг VI B.

---

На звороті світлини відчитуємо дату навчального року діток у садочку – «1947 – 1948 н. р.».

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.