Серед тисяч документів, які зберігаються у Державному архіві Волинської області, нашу увагу привернув один, пов’язаний із виборами у Луцьку більше як столітньої давнини. Ідеться про вибори до Луцької міської управи, які повинні були відбутись у березні 1898 року.

 

 

Луцьку міську управу потрібно було поповнити новими 15 народними обранцями. Проте обирали не 15, а 12 обранців. Чому? Рішенням засідання Міської громадської ради від 8 березня 1898 року було вирішено, що три вільних місця треба віддати без виборів. Чітко було прописано:  депутату від римо-католицького духовенства, казенному рабину та депутату від єврейських благодійних товариств.

Інші 12 вакантних місць потрібно було заповнити шляхом виборів серед представників від усього населення міста Луцька.

Також в резолюції Міської громадської ради було зазначено таке: «Правом участі у виборах користуються усі постійні жителі міста Луцька, без різниці на їх національність. Вік повинен бути не менше 25 років».

Далі було встановлено чіткий графік, коли і де, хто мав голосувати. Отож, вибори в Луцьку в 1898 році проходили в приміщеннях театрів «Одеон» та «Модерн».

Все населення Луцька було поділено на шість виборчих дільниць. 14 березня 1898 року о 10:00 мешканці району Острів голосують в театрі «Модерн», в той самий час мешканці Центру в театрі «Одеон». 15 березня 1898 року о 10:00 голосують жителі районів Фельдшерівка та Яровиця в театрі «Модерн», а в той самий час мешканці району Вулька (вказано межі від Собору до млина Пінчука) в театрі «Одеон».

16 березня 1898 року о 10:00 час для виборів лучан з району «Новое Строение» в театрі «Одеон», і одночасно мешканці Красного та Гнідави голосуватимуть в театрі «Модерн».

Відповідальними за проведення луцьких виборів було призначено уповноважених на дільницях членів міської управи, а саме: Д.І. Ільїна та В.К. Стецюка. Під документом стоїть підпис тогочасного міського голови В. Малявчика.

Цілком можливо, що саме за цієї каденції почалися активні обговорення про важливу зміну – перенесення ярмарків з-під собору на Парадному майдані і утворення там публічного саду, на місці якого зараз стоїть драмтеатр.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.