25 червня 1930 року народився відомий український аніматор, сценарист та режисер Борис Храневич.

Місце народження, на жаль, невідоме, проте дуже цікавою та пов’язаною з Волинню є біографія його предків.

Батьком українського аніматора був Олексій Мефодійович Храневич, який народився в 1901 році в селі Городець Луцького повіту Волинської Губернії (сьогодні це село Городець Володимирецького району Рівненської області.). Це була родина місцевого священика. Відоме ім’я матері Бориса, нею була Валентина Федорівна Антипович. У родини Храневич було двійко дітей: донька Інна та син Борис. Батько Олексій Храневич помер в 1963 році в Дагестані, де і був похований.

Дід Бориса Храневича був священиком. Він також народився в селі Городець Луцького повіту. Освіту здобував у Мелецькому духовному училищі. Продовжив у Волинській Духовній семінарії в Кременці. Після навчання розпочав духовну службу дияконом у містечку Лішнівка (нині територія Маневицького району Волинської області). Потім вирішив все ж переїхати на рідну землю у село Городець. Там розпочав педагогічну діяльність, навчав односельчан грамоті в школі, а пізніше й у Городецькому народному однокласному училищі. В 1892 році був висвячений Високопреосвященним Модестом - священиком Святомиколаївської церкви в селі Городці. Помер в 1922 році в Городці.

Як бачимо, біографія предків Бориса Храневича дуже тісно пов’язана з Волинню. І можна допустити, що і сам він народився тут.

Спочатку Борис Храневич працював художником-оформлювачем, а з 1954 року – мультиплікатором творчого об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм. В 1964 році Борис Храневич переходить на посаду режисера Київнаукфільму і працює на ній до 1990 року.

 

 

Потім у 1990 році Борис Храневич переїхав проживати на Сахалін. Там і помер в 1996 році й був похований. З біографії аніматора знаємо, що був двічі одружений, мав трьох дітей, двох доньок Ірину та Ларису і сина Олексія.

В переліку мультфільмів, які створив Борис Храневич є такі: «Микита Кожум’яка» (1965), «Пісенька в лісі» (1967), «Пригоди козака Енея» (1969), «Котигорошко» (1970), «Казки райського саду» (1975), «Як козаки олімпійцями стали» (1978), «Капітошка» та десятки інших, на яких виросли ми та наші батьки. Своїх героїв мультфільмів Храневич завжди малював у спрощеній жартівливій манері, щоб дітям все було зрозуміло і щоб залишалося місце для фантазії.

Також певний час Борис Храневич працював режисером для кількох фільмів жартівливого кіножурналу «Фитиль», який знімався з 1962 року.

 

 

 

 

 

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.