Цінний експонат часто подорожує по європейських музеях і викликає захоплення в відвідувачів всього світу.
Пояс Вітовта
Цей парадний княжий пояс знайшли на початку 1990-х років поблизу села Литви Молодечненського району Мінської області (Білорусь).
Дослідники датували знахідку XIV-XV століттям. Однією із версій історії пояса є така: він міг бути подарований великому князю Вітовту кримським ханом Хаджі-Гіреєм.
Після того, як пояс був виявлений, він більше десяти років знаходився в приватних колекціях. У 2006 році легендарний білоруський нумізмат Валентин Рябцевіч звернувся до президента Олександра Лукашенка і попросив передати права на «пояс Вітовта» державі. Рішенням суду цю дорогоцінну знахідку передали в Національний історичний музей і внесли до Державного список історико-культурних цінностей.
Пояс складається із одинадцяти поясних пластин, пряжки, наконечника і двох квадратних накладок. Виготовлений він був у місті Кафа (нині місто Феодосія, Півострів Крим, Україна). Натомість пряжки мають італійське походження. Вони мають ознаки як латинської стилістики (форма пряжки і наконечника), так і східної орнаментики (зображення птахів і гадюк на пластинах). Всі деталі пояса виконані зі срібла, велика їх частина прикрашена позолотою і чорнінням.
В одному думки дослідників збігаються: такі пояси однозначно належали вищому нобілітету і були символами лицарської честі. Даний пояс є єдиною знахідкою подібного роду в Східній Європі.
З IX по XVI століття такі позолочені візерункові пояси були символом високого соціального статусу в боярських, княжих і ханських родах. Подарунок такого цінного пояса міг означати передачу влади, тому володіння цим дорогим символом могло призвести навіть до смертельної боротьби між тогочасними правителями.
З історії відомо, що за рік до з’їзду монархів 1429 року у Луцьку хан Хаджі-Гірей за допомогою військ литовського князя Вітовта підпорядкував собі Крим. З того часу кримські татари хана Гірея стримували тиск монголо-татарської Орди на південні степові і західні кордони Великого князівства Литовського як вірні союзники князівства. Тому цінний подарунок напередодні з’їзду монархів міг бути знаком миролюбних відносин і підлеглих кримчаків великому князю.
В той час Велике князівство Литовське було зацікавлене в міжнародній торгівлі із Кримом. Головним місцем торгівлі в Північному Причорномор'ї була Кафа. На лівому березі Дніпра, за 40 км вище Херсона, в містечку Тавань була навіть митниця під назвою «Вітовтова лазня».
Можливо, дана прикраса була на князеві в момент Луцького з’їзду? Якщо так, то було б цінно, щоб її зображення чи копія знаходилась в Луцьку.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
