У 1873 році в Києві відкрився новий фотосалон, який швидко завоював популярність серед місцевих красунь. Усі хотіли мати «фотокарточку на пам’ять» від Володимира Висоцького. Заклад знаходився розі вулиць Хрещатик та Лютеранської. Стара адреса фотосалону – будинок по вулиці Хрещатик № 29 (в будинку Верхловського). Тут же на першому поверсі знаходився популярний ресторан «Maison d'or» і численні магазини. Цей будинок, як і багато інших на Хрещатику, згорів у 1941 році, під час війни.
За кілька років якісної роботи і половина замовлень усього Києва приходилась на фотосалон Висоцького.
В 1882 році про фотосалон Висоцького в популярному журналі «Фотограф» В.Срезневський написав такі слова «Потрібно вітати Київ із таким прекрасним успіхом в фотографії і можливість киян зніматись в двох першокласних фотоательє В. Висоцького та Ф. де Мезера». До речі, від початку, В. Висоцький сам був учнем свого основного конкурента Ф. де Мезера. До того двадцятирічному віці Висоцький розпочав вивчати фотографію в Житомирі, а згодом переїхав до Києва, де влаштувався в ательє Ф. де Мезера фотографом. Там він пропрацював 8 років, а вже пізніше відкрив свій власний бізнес.
Реклама фотоательє Володимира Висоцького
Володимир Висоцький був родом з села Романів, сьогодні це Рожищенський район Волинської області.
Професіоналізм волинянина вражав вибагливу київську публіку настільки, що з часом він став офіційним фотографом Київського університету та був удостоєний почесного звання «Придворний фотографа Її Імператорської Величності Великої княгині Олександри Петрівни» (дружини Великого князя Миколи Миколайовича, брата імператора Олександра ІІ, засновниці Покровського жіночого монастиря в Києві, яка була канонізована після смерті). Від самої Імператриці Висоцький отримав дарунок за свою роботу – три коштовні діаманти.
Авторству волинянина належить унікальне фото юної Лесі Українки в народному вбранні, шлюбне фото Івана Франка з дружиною Ольгою Хоружинською й 1890 року — Володимира Антоновича.
Після смерті Висоцького його дітище переходить у спадок до дружити та сина. Останній пішов дорогою батька та ввів новизну в процес фотографії – робив світлини при електричному освітленні й для зручності приїжджих в бальних костюмах була приготовлена спеціальна карета.
Ріг вулиці Хрещатик та вулиці Лютеранської в Києві
За життя та діяльність В. В. Висоцький сфотографував багато київських споруд, фото яких й нині використовуються при підготовці видань з історії столиці.
Висоцький активно брав участь у фотовиставках, які часто проходили в найбільших губернських центрах. У 1882 році, на виставці в Москві, він був нагороджений срібною медаллю за свої роботи.
Уродженець Волині був наставником першого кінооператора на території Російської імперії – Альфреда Федецького, який дуже цінував здобуті знання та науку яку отримав від Володимира Висоцького. Навчання у якого було кращою рекомендацією для влаштування на роботу або відкриття власної справи. Так до наших часів дійшов лист Федецького на ім’я харківського губернатора від 1886 року, де він згадує Висоцького.
«Пробув більше шести років Керуючим Придворного фотографа двору Її Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Петрівни, під фірмою «В. Висоцькийв Києві і вивчив там спеціально фотографічну справу, і бажаю відкрити в Харкові власний фотографічний заклад. Маю честь уклінно просити Вас, видати мені право на відкриття названого закладу належний дозвіл. При цьому доповідаю, що відомості про мою особистості, благонадійності і взагалі які тільки виявляться потрібними для вирішення даного клопотання, можуть бути зібрані за місцем мого проживання в м.Києві».
За статистичними даними на 1895 рік в Києві нараховувалось 14 фотоательє. Вони приносили своїм власникам гарні прибутки. Щорічний прибуток фотосалону Висоцького на Хрещатику, перевищував 50 тис. рублів.
Висоцький був так званим «піонером» фотографії, бо першим почав особисто виробляти відбитки на платинотипному папері, що краще зберігали зображення.
Фотовідділ Київського відділу імператорського Російського технічного товариства доручив професору фізики університету св. Володимира Г. Г. де Метцу, В. Висоцькому і Л. Лунду створити фотолабораторію при фотовідділі та
виписувати іноземний журнал «Paris photographe Nadar’a».
Види Києва Висоцький він почав знімати у 80-і роки XIX сторіччя. Це були невеликі за розміром фотографії.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
