Фото на незабудь: сердечні вітання з «коханого Луцька»
Вересневого дня 1926 року мешканці воєводського Луцька надіслали польському родичу миловидну листівку з доволі симпатичним текстом.
«Kochany Wujaczku! Przesyłamy Wujawi życzenia wszystkiego najlepszego w dniu Jego imienin. Posyłam Wujawi fotografię «Kochanego Łucka». W Domu, oznaczonym krzyżykiem, mieści się mоje biuro. Słyszałam o jakichś zatargach w Częstochowie, ale chwilowo nie jeszcze nie rozumiem...»
«Любий дядечку! Зичимо всього найкращого в день Ваших іменин. Надсилаю дядечкові фотографію «Коханого Луцька». У будинку, позначеному хрестиком, знаходиться моє бюро. Чула про якісь торги в Ченстохові, але лиш частково, й не розумію усього...»
Родичі чекали від іменинника відповіді й світлин. Ласкавим ясновельможним дядечком, якому адресувалися вітання, був міщанин Ченстохови Вацлав Диковський. Визначення «коханий Луцьк», імовірно, належало саме йому, бо ж бачимо означені слова, написані у лапках. Знана нам нинішнім вулиця Лесі Українки (тодішня Яґеллонська), на видочку сповнена місцевим людом і тими старими будинками, що їх нині лишилося не так уже й багато.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
