З історії листівок, що їх надсилали з Луцька тутешні мешканці у минулому, ХХ столітті. Ті листівки, найперше, цінне фотографічне джерело. Доволі часто бачимо на них колоритні міські видочки, яких нині вже, на жаль, немає. Написи на зворотах поштівок розповідають про людей, що творили живий, персоніфікований портрет Луцька в ретроспективі. Сердешний трепет і романтична приязнь до коханих, туга за рідними, веселі дружні спогади – все це тут, на луцьких листівках минувшини.

Нинішня поштівка із зображенням сучасної вулиці Лесі Українки за часом власного продукування походить з часу міжвоєння. Про це свідчить напис «Łuck, ul. Jagiellońska» (Луцьк, вул. Яґеллонська). Підписана й відправлена вона, однак, уже за совітів. Хлопець Павло, що надсилав вітання друзям, на противагу польськомовній ремарці, називав луцьку стометрівку  вулицею Сталіна: «На память дорогим Маше, Ани, Зине и Владику от Паши. В этом городе я живу (это главная улица). Город Луцк, ул. Сталина. УССР, г. Луцк, 3 / ІІ. 1940 г.)».

Поштівка з архіву Вальдемара Пясецького.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.