Кафедральний костел апостолів Петра і Павла в Луцьку – це не просто головний храм теперішньої Луцької дієцезії. Це символ епох і виразник різних культурних пластів, які вписують Луцьк у контекст європейської історії.
Його почали будувати у 1616 році. За свою історію, яка тягнеться вже більше чотирьох століть, він був єзуїтським храмом, музеєм атеїзму і, як і тепер, кафедральним. Оскільки в описах цього собору мало звертають увагу на внутрішній архітектурний дизайн, сьогодні – коротко саме про нього.
Колаж Олександра Котиса
Після 1773 року храм пережив кілька пожеж протягом кількох років. Найбільша сталася у 1781 році. Тоді направду згорів весь Луцьк. Наприклад, саме в той час пожежа стала фатальною для мурів Окольного замку. Сусідній кафедральний костел святої Трійці повністю згорів і більше не міг використовуватися.
Досить зручно було почати використовувати колишній єзуїтський храм як кафедральний, але і він перебував у поганому стані через вогонь. Протягом перших років 1780-х архітектор Юзеф Умінський почав реконструкцію інтер’єру. З несуттєвими змінами він зберігся до нашого часу.
Однак все не обмежилося просто ремонтом старого барокового інтер’єру. Храм всередині стали переробляти за віяннями тодішньої мистецької моди. Тоді під час робіт у костелі зафіксовані також прізвища Михайла Соболевського та Фаустина Гродзицького, проте ми не знаємо достеменно вкладу кожного з них. Використали багато ліпнини, яка імітує гірлянди і вази. Оновлені були пілястри, влаштовані деякі нові декоративні елементи.
В наш час він не має якогось однозначного стилю, а суміш багатьох. Все ж з наголосом на кінець XVIII століття.
Автор «Ілюстрованого путівника по Волині» 1929 року Мєчислав Орлович охарактеризував декор інтер’єру як такий, що зроблений у стилі Станіслава Августа. Мається на увазі Понятовський, останній король Речі Посполитої. Стиль панував в останнє двадцятиліття XVIII століття. А знавець історії архітектури Збігнєв Ревський у тридцятих роках вказував на стиль Людовіка XVI. Це французький еквівалент стилю Станіслава Августа.
Мандрівники, художники, історики, етнографи, які відвідували Луцьк у ХІХ столітті, залишали позитивні враження про костел. Наведемо слова польського письменника Юзефа Крашевського середини ХІХ віку.
«Кафедральний костел, відновлений єпископом Цєцішовським, – всередині в смаку Відродження; не без певної привабливості – це доводить, що немає стилю, вміле вживання якого не створило б якоїсь, принаймні, відносної краси. Інші костели, побудовані в цьому стилі, мало що не потворні, цей всередині досить гарний та величний».
– писав Юзеф Крашевський.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
