Луцьк 1920-х на світлинах найвидатнішого польського фотографа

  1. Новина відноситься до:

Фотографія – невичерпне джерело, що дарує, мабуть, одні з найцікавіших «діамантів» історії. Вона – ніби машина часу, яка дає можливість візуально перенестися в минуле на багато десятків років назад.

В Інституті мистецтва Польської академії наук зберігаються тисячі негативів польського фотографа Генрика Поддембського. На частині їх – знімки історичної Волині. Серед цих робіт є більше 20 оригінальних фотографій Луцька, більшість яких майже ніколи і ніде не були опубліковані.

Наприкінці ХІХ століття у провінційному польському містечку народився Генрик Поддембський, якому судилося стати найвидатішим фотографом Польщі ХХ століття. Саме такий титул дали йому сучасні дослідники.

У його спадку, за оцінками, налічується близько 20 тисяч негативів на плівці та скляних пластинах. Це результат чвертьстолітньої праці фотографа. Поддембський знайшов себе у краєзнавчій документалістиці. Відкривши власне фотоательє у Варшаві двадцятих, він зробив кілька десятків краєзнавчих подорожей зі своїм другом, автором краєзнавчих путівників Мєчиславом Орловичем. У 1925 році тоді вже знаменитий фотограф із кількома валізами фотографічного причандалля  приїхав на Волинь.

Маючи завдання від Міністерства громадських робіт, він задокументував десятки виглядів волинських міст та її найважливіших пам’яток. Цінні і цікаві роботи луцької серії зафіксували стан міста і його багатьох елементів, на сьогодні втрачених. На зображеннях Поддембського – замок, православний і католицький собори, Велика синагога, караїмська кенаса, річка Стир та різні вулиці міста.

Річка Глушець. Вигляд від Братського мосту

Ризниця у кафедральному костелі Петра і Павла. Настінні малюнки збереглися, портрети-медальйони - ні

Інтер'єр Великої синагоги. Втрачений під час Дургої світової війни

Теперішня вулиця Данила Галицького. Справа - ряди на Ринку. Вкінці - церква і монастир колишнього Луцького братства

Караїмська кенаса. Згоріла у 1970-х. Була на вулиці Караїмській

Шматок річки Глушець біля місця впадання у Стир. Сьогодні цього куточка не існує. На його місці приблизно - Інститут мистецтв СНУ імені Лесі Українки

Садиба Леопольда Францевича (або його батька) Зайковського на нинішній вулиці Ярощука

Ягеллонська - Лесі Українки - головна вулиця міста

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Автор: Олександр КОТИС

Коментарі