Видатний караїмський письменник та археолог. Це ім’я належить не тільки до «золотого фонду» караїмів світу, а є знаковим і для Луцька, де здавна жила караїмська громада.

У 1818 році Фіркович став газзаном (священиком) Луцька. А через 5 років переселився до Євпаторії. Потім багато мандрував по світу, жив у "печерному місті" Чуфут-Кале біля Бахчисарая.

Вивчаючи знахідки, дослідник висунув теорію про те, що предки кримських караїмів з'явилися в Криму більш ніж за п’ять століть до початку християнської ери і таким чином не несуть відповідальності за розп'яття Ісуса (а саме це звинувачення багато століть служило основним обґрунтуванням антиєврейського законодавства в християнських країнах). Фіркович зробив висновок, що кримські караїми, а також і литовські, волинські та галицькі є нащадками прямої особливої гілки євреїв, що відокремилася від своїх побратимів ще до епохи Вавилонського Полону і проникли в межі Російської імперії та Середньої Азії.

Для східноєвропейських караїмів теорії Фірковича мали позитивний ефект, адже вони отримали рівноправ’я в Російській імперії. Крім того, духовний глава караїмів Серая Шапшал, спираючись на теорії Фірковича, розробив концепцію, за якою східноєвропейські караїми є потомками не євреїв, а хазар. Ця теорія врятувала караїмів в часи Другої світової війни від трагічної долі євреїв.