Відразу два непов’язаних між собою джерела підтвердили інформацію, що Гунчик втомив не лише волинську громаду, а й представників Печерських пагорбів.

Бути губернатором Володимиру Гунчику залишилося трішки більше двох місяців. Ці «два місяці» якраз співпадають із завершенням місцевих виборів.

Як відомо, у Києві губернаторів оцінюють за двома основними критеріями: безперебійністю відкотних надходжень наверх та результатами виборів.

Відразу два непов’язаних між собою джерела підтвердили інформацію, що Гунчик втомив не лише волинську громаду, а й представників Печерських пагорбів. Проте чолобитна Володимира Петровича та клятва у вірності дала свої результати, а тому йому було дано можливість продемонструвати свою ефективність на місцевих виборах. Із розумінням того, що повністю з поставленою задачею губернатор не справиться апріорі.

Адже в задачі губернатора входить не лише продемонструвати високі рейтинги президентської політичної сили, а й контролювати ситуацію в регіоні. В тому числі й через створення депутатської більшості в обласній, районних та міських радах. А тут союзників не так і багато. Та ще й із політичною граціозністю слона у крамниці фарфоро-фаянсних виробів, Гунчику не вдасться домовитися ані зі Свободою, ані з Батьківщиною, ані з Самопоміччю чи Радикальною партією Ляшка, які на київському рівні демонструють критичне ставлення до дій партнерів по коаліції. Не допоможуть навіть технічні проекти влади, які намагатимуться подолати 5-відсотковий бар’єр.  

Та й участь у списках БПП людей з Народного фронту може зіграти злий жарт із правом власності на лаври переможця. Адже депутат від НФ Ігор Гузь цілком реально може присвоїти собі частину заслуг за результат виборів. А піаритися Гузь уміє. :)

Отож, незабаром постане питання наступника. Для того, щоб зрозуміти, хто ним може стати чи впливати на призначення нового губернатора, потрібно проаналізувати, яким чином інформація з Волині доходить напряму до президента.

1. Президент отримує інформацію з різноманітних довідок та інформаційно-аналітичних записок по лінії правоохоронних органів. Проте це радше інформування без складової лобіювання чиїхось інтересів.

2. Ще не так давно регулярних гостем кабінету на Банковій був Ігор Єремеєв. Проте його трагічна смерть внесла корективи у волинський порядок денний. Вочевидь цю естафету перейме Степан Івахів і багато в чому від його позиції залежатиме прізвище наступного губернатора.

3. Джерела розповідають, що налагодив особисті зв’язки із Порошенком і майбутня зірка волинської політики Петро Пилипюк. Щоправда, донедавна він не хотів не те, що очолювати облдержадміністрацію, але й ставати депутатом. Як би там не було, але в особі Пилипюка багато хто бачить такого собі неформального лідера.

4. Ймовірно, що високий рівень довіри в президента викликає постать Романа Іванюка, про якого ніхто у Луцьку не чув до парламентських виборів 2014 року. Тоді він пішов по 22 округу кандидатом від Блоку Петра Порошенка, програв вибори, але невдовзі очолив ДП «Укрспирт» - жирний шматок державної власності. До цих пір він є директором із приставкою в.о. Тому цілком можлива рокіровка «ретрограда» Гунчика на «молодого і перспективного» Романа Іванюка. Або когось, на кого він вкаже пальцем. Наприклад, свого батька – Олега Іванюка.

5. Микола Романюк, який є вигідним партократом для будь-якої влади. Старий кінь, який ані борозни не зіпсує, але й глибоко не виоре. Микола Ярославович вдруге зібрався підкорити мерське крісло на виборчому родео у Луцьку. Відтак у разі виграшу йому можуть запропонувати вдруге очолити Волинську ОДА. Звісно, якщо Романюк пристане на таку пропозицію, це буде апогеєм його політичної близькорукості. А у разі програшу… А кому потрібні невдахи? Хоча, зважаючи на коротку лаву запасних, Романюку можуть запропонувати покермувати областю і в разі програшу.

6. Умовний директор магазину «Рошен» у Камені-Каширському. Тобто людина, про яку ніхто не здогадується, але яка має значний вплив на регіональну політику та може претендувати на високі державні посади в силу корпоративної солідарності.

7. Заїжджий варяг. Тут – на кого Порошенко пошле. :)

8. Зважаючи на об’єднання зусиль БПП та НФ на місцевих виборах, можливо свій інтерес матиме Микола Мартиненко, інтереси якого в парламенті представляє Ігор Гузь. Сам Гузь наврядчи погодився покермувати областю навіть під дулом автомата, адже усвідомлює, що він більш ефективний як парламентар, а не адміністративний управлінець. А ось якась темна конячка по лінії НФ цілком може з’явитися. Але знову ж, це залежатиме від всеукраїнського пас’янсу, який розкладають партії влади. І Волинь в ньому має значення шістки-сімки.

Водночас, хочеться вірити, що наступний губернатор, незалежно від його прізвища, буде на порядок кращим від попередника.