Кілька років тому азартні ігри в Україні отримали офіційний статус, що вивело розвиток місцевої гральної індустрії на якісно інший рівень. Однак історія роботи казино та букмекерів почалася набагато раніше - з 90-х років минулого століття.

Як Луцьк славиться своїми сильними жінками, так Київ може похвалитися першими українськими казино. Перші зали з ігровими автоматами з'явилися в Києві в перші роки здобуття незалежності. Пізніше ці розваги поширилися по всій країні. Особливу популярність тоді здобули слоти, які є флагманом гральної індустрії й донині.

Відкриттю численних гральних закладів сприяла недосконалість тодішньої законодавчої бази. Цілі сфери підприємницької діяльності ніяк не регулювалися, що розв'язало руки багатьом бізнесменам у 90-ті роки. Аналогічна ситуація, до речі, спостерігалася і в інших країнах пострадянського простору.

Регулювання і заборона

Перші спроби запровадити регулювання почалися тільки 1998 року. У такий спосіб держава хотіла не тільки обкласти високоліквідний бізнес податками, а й запровадити надважливу заборону на азартні ігри для неповнолітніх, за порушення якої гральні заклади каралися значними штрафами.

Утім, способи регулювання були вельми сумнівними. Так, ліцензії покупець купував за копійки, податок на прибуток становив лише 30% (і це за мільйонних оборотів із максимальною маржею), не кажучи вже про звільнення від ПДВ.

Ні про яке дотримання високих стандартів обслуговування, а тим паче про відповідальну гру і мови не йшло. Унаслідок цього кількість гральних закладів зростала, а якість їхніх послуг залишалася посередньою.

Такий стан речей закономірно призвів до зниження схвалення в суспільстві, оскільки казино і БК асоціювалися в кращому випадку з місцями, де можна програти всі гроші, а в гіршому - з шахраями.

Бачачи все це, Верховна Рада 2009 року проголосувала за заборону азартних ігор в Україні. І заборона ця проіснувала цілих 10 років.

Легалізація та нові стандарти роботи

Зрозуміло, із введенням заборони самі азартні заклади нікуди не поділися, а лише пішли в підпілля. Надходження податків припинилося, а діяльність усіляких онлайн-казино і букмекерів набула ще більш "дикого" вигляду, оскільки жодного контролю за роботою не було.

Під кінець другого десятиліття XXI століття чиновники зрозуміли, що замість заборони українська сфера азартних ігор потребує легалізації з умовою жорсткого регулювання. Тому заборону було офіційно знято восени 2019 року, а офіційний дозвіл набув чинності роком пізніше.

Через три з гаком роки після легалізації в Україні працює 47 ліцензованих гральних закладів (наземні зали, онлайн-казино на кшталт таких, букмекери та покер-руми). Так, нелегалів усе ще багато, але з ними активно борються, що дає змогу зробити ринок більш цивілізованим, відкрити шлях для інвестицій і поліпшити репутацію казино в українському суспільстві.

Згідно з чинним законодавством ліцензовані гральні заклади вносять до бюджету такі платежі:

• Податок на прибуток у розмірі 18%
• Податок на дохід - 18% (за вирахуванням виплат гравцям). Розміри податку варіюються залежно від типу азартних ігор (від 10% за ігрові автомати до 30% за лотереї);
• Щорічне продовження ліцензій;
• Податок на виграш - 18% від суми, плюс військовий збір у розмірі 1,5%.

Не виключено, що характер податкового навантаження, а також правила роботи і методи регулювання будуть змінені в майбутньому. Адже гральна індустрія України ще дуже молода, і перебуває в стадії формування з метою наближення до європейського рівня. Існує безліч поставлених завдань і проблем (зокрема й викликаних війною), які необхідно вирішити для успішного розвитку.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.