Вибори до місцевих рад відбудуться 25 жовтня 2015 року. Це можливість для лучан обрати нову стратегію розвитку міста та новий депутатський склад, адже ми визначатимемо не лише обранців громади, а й міських голів. Коротко про нові правила гри і основних гравців «Хроніки» розповідатимуть далі. 

ЯК ОБИРАТИМЕМО? 

В Україні так часто міняється виборче законодавство, що за новаціями не встигають навіть самі політики, не кажучи вже про виборців. Яким же ж чином нам запропонували цього разу обирати нових депутатів місцевих рад та міських голів?

У 2015 році ми обиратимемо міського голову за системою абсолютної більшості. Тобто перемогу отримає той кандидат, який отримає 50% голосів виборців і +1 голос. Якщо цього не відбудеться, тобто жоден із кандидатів такої підтримки не отримає, то через три тижні після виборів мають оголосити повторне голосування, тобто так званий другий тур.

Експерти у Луцьку говорять про два тури виборів у місті, однак, як показує практика, уміння населення згуртуватися, побачити можливості для міста та все ж таки прийняти одностайне рішення за першим разом – таки можливе. Це зекономить і нерви, і кошти, які буде змога використати більш раціонально, аніж на передвиборчу агітацію.

Отож, право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування.

Що ж до виборів депутатів Луцької міської ради, то і тут є свої нюанси. Якщо раніше депутатів було 50, то тепер закон передбачив, що у містах, де проживають від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – ця квота становить 42 депутати. У Волинську обласну раду – 64 депутати.

Але на відміну від кандидатів у мери, кандидати у депутати мають право висуватися лише через політичні партії. Та й мажоритарна система, що існувала на виборах разом із пропорційною, скасовується. 

Вибори депутатів проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів за територіальними виборчими округами, на які поділяється багатомандатний виборчий округ.

Аби пройти у раду, партії мають набрати не менше 5% голосів. Але і це не все: окрім виборчої квоти, законодавець встановив ще одну: партії повинні набрати ще й мінімальну кількість голосів, потрібних на 1 мандат. Її вирахують за результатами виборів, поділивши усі голоси на кількість депутатів у раді. Таким чином ваша улюблена партія може набрати 5%, але не проходитиме, бо відсутні голоси за 1 мандат. А може й бути така ситуація, коли кандидат голоси набрав, а от партія – поза п’ятивідсотковим бар’єром.

Єдиним гарантовано «прохідним» кандидатом у партії, що подолала п’ятивідсотковий бар’єр, є та особа, яка йде першою у списку партії. Команду їй складуть ті представники партії, які набрали найбільше відсотків голосів на своїх округах.

Проте для Луцька подолання партією п’ятивідсоткового бар’єру означатиме отримання щонайменше двох депутатських мандатів. Якщо ж голосів, відданих за партії, що його не подолали, буде багато, – то й на всі три мандати.

Зрештою, це не є мажоритарна система виборів, і потрібно усвідомлювати, що громадяни обирають не представника свого округу, а представника певної політичної сили. Таким чином законотворці, стверджують, намагалися подолати корупцію, коли проходили у ради лише вершки партій. Тепер же невідомо, який із кандидатів набере більше відсотків на своєму окрузі порівняно з іншими партіями.

Окрім того, має місце нововведення: у статті 4-й закону йдеться, що представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30% загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Втім, закон як дишло. Адже як пояснити постанову ЦВК, де зазначено, що відсутність гендерної квоти не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

До слова, 28 вересня партія «Самопоміч» подала до суду, аби той визнав таку постанову протиправною, і 30 вересня, за повідомленням політсили, суд позов задовольнив.

ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ В ДЕНЬ ВИБОРІВ?

25 жовтня 2015 року, у неділю, стартують місцеві вибори. Голосування триватиме з 8:00 до 20:00 без перерви. Де відбудеться голосування, виборець зможе дізнатися, отримавши не пізніше як за десять днів до дня голосування іменне запрошення. Вже нині можна перевірити себе у списках виборців, звернувшись до виборчої комісії.

Виборцю, який внесений до списку виборців на дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування. Таке голосування відбуватиметься на основі витягу зі списку виборців. Потрапити до такого списку можна подавши відповідну заяву та медичну довідку особисто, поштою або через інших осіб до ДВК не пізніше 20-ї години останньої п’ятниці перед днем голосування.

Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. За 5 хвилин до 20:00 голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування та зачинення виборчої дільниці. Виборці, які станом на 20:00 прийшли до дільниці для голосування, мають право проголосувати.

Виборець матиме право голосувати на тому окрузі, на якому він зареєстрований. У день голосування лучанин отримає три бюлетені: один – зі списком кандидатів на пост міського голови, і ще два – з кандидатами у депутати до міської та обласної рад.

Якщо ситуація з кандидатами на пост міського голови зрозуміла, то у «депутатських бюлетенях» буде список партій. У дужках після назви політичної сили буде зазначене прізвище, ім’я та по батькові кандидата, що є першим у списку партії. Його не закріплюють за округом, а далі слідуватиме ім’я кандидата, закріпленого за округом. Втім, не усі політичні сили мають кандидатів у кожному окрузі своїх кандидатів, тому там може вказуватися лише ім’я лідера.

НОВЕНЬКІ

Переглядаючи попередні списки кандидатів, які затвердили конференції партій, можна зробити висновок, що більшість партій використали можливість цьогорічної кампанії та продублювали кандидатів як у міську, так і у обласну ради. Зрештою, як не в місті, то, може, в області вигорить. Чимало імен у списках нові і невідомі. Це пояснюється тим, що на політичній арені з’явилися партії-новачки.

Об’єднані патріоти

Серед найяскравіших новачків цьогорічної кампанії, яких вже називають основними конкурентами Блоку Петра Порошенка, – партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Об’єднання молоде, втім проводить активну рекламну кампанію, його кандидати тривалий час працюють у місті, а очільники – знані на всю Україну.

Характерною особливістю для УКРОПу на Волині є підтримка ідей політичного об’єднання та власне членство у політраді народного депутата шостого-сьомого скликань,  інвестора Ігоря Палиці, який сам родом з Луцька та добре відомий у місті.

До слова, він є першим номером у списках до Луцької міської та Волинської обласної рад.

А загалом осередок партії висунув 42 кандидати у депутати до Луцької міської ради та 64 кандидати до облради. Представив УКРОП і свого кандидата на посаду мера Луцька. Ним став бізнесмен Олександр Товстенюк, який відомий у місті як очільник Фонду «Новий Луцьк».

Серед кандидатів до міської ради – вже діючі депутати Луцькради Віталій Кварцяний, Ігор Поліщук, Ірина Констанкевич, Тарас Бас, Микола Дендіберін, Петро Савчук. А також – учасник АТО та волонтер Олександр Кравченко, керівник ГФ «Варта порядку» та член виконкому Олександр Тиводар,  прес-секретар організації «Варта порядку» Олександр Волянюк, декан інституту економіки та менеджменту СНУ Любов Ліпич, доктор економічних наук ЛНТУ Ірина Вахович, керівник Волинської спілки ветеранів воїнів-інтернаціоналістів Григорій Павлович, директор Палацу культури міста Юрій Войнаровський,  юрист Микита Рабан та інші.

До слова, кандидатами в депутати до міської ради стали працівниці Офісів розвитку кварталу – проекту, що реалізовує Фонд «Новий Луцьк» для спільного з мешканцями вирішення проблем лучан, реалізації їхніх ініціатив тощо.

Як пояснюють у Фонді, перебуваючи на посадах керівників Офісів, вони вже є максимально інформовані про потреби лучан, а поєднуючи цю роботу із потенційною діяльністю у якості депутатів, зможуть доносити проблематику та ініціювати її вирішення на рівні міста. Більше того, їх роботу оплачуватимуть у Фонді.

Що стосується кандидатів до Волинської обласної ради, то серед них – президент Федерації легкої атлетики Волинської області Володимир Рудюк, колишній заступник голови Волинської облдержадміністрації, радник керівника Фонду Ігоря Палиці Олександр Курилюк та інші.

 

Старі-нові обличчя

Скромно, однак не без відомих імен, представлено списки партії «Сила людей». Зокрема, список до Луцькради очолює міський обранець громади та очільник депгрупи «Новий Луцьк» Андрій Осіпов. У міські голови поки що політик не йде.

А от партія «Наш край» почала активну рекламну кампанію задовго до офіційного старту. Експерти пов’язують її з політичною силою Порошенка, звідси можна і пояснити великий фінансовий ресурс.

До слова, Ігор Палиця під час прес-конференції у Луцьку зазначив, що ця політична сила й узагалі  зародилася в сепаратистському середовищі, а саме як рух за незалежність Бесарабії в той час, коли Палиця працював головою Одеської облдержадміністрації. Більше того, одним із засновників «Нашого краю», зауважив він, був Антон Кіссе – компаньйон Івана Аврамова та Юрія Іванющенка (Юри «Єнакіївського»).

Отож, список із 30 кандидатів до міської ради очолив член політсили, колишній двічі мер Луцька Антон Кривицький. Серед інших відомих імен – справжня солянка прихильників у різні часи різних політичних сил: Петро Гоцалюк (колишній заступник міського голови Луцька), Святослав Кравчук (екс-віце-мер Луцька), Геннадій Кожевніков (колишній очільник управління захисту прав споживачів), Оксана Лєщинська (головний лікар дитячої поліклініки), Ярослав Плакса (у минулому балотувався від партії Наталії Королевської).

Позаяк виборчий закон забороняє комуністам брати участь у виборах, прихильники ідей марксизму-ленінізму усім колгоспом вирішили балотуватися від партії «Нова держава».

На Волині представників комуністичної ідеї, готових відстоювати свою позицію у радах, виявилося негусто: 9 кандидатів до обласної та 3 кандидати до Луцької міської рад. Першим номером у цих списках значиться скандально відомий комсомолець Олександр Кононович. Він же ж балотуватиметься у мери Луцька.

Варто зауважити, що комуністи таки спромоглися внести чималеньку заставу як для простих робочих і селян за реєстрацію виборчих списків до Волинської обласної (37 664 грн) та Луцької міської рад (7 647 грн). У разі неподолання партією п’ятивідсоткового виборчого бар’єру, ці кошти перейдуть у дохід бюджетів різних рівнів.

Нечисельною колоною балотуються до місцевих рад і представники «Опозиційного блоку».  До Волинської обласної ради в стані колишніх регіоналів зголосилися взяти участь у виборах десятеро кандидатів, серед яких депутати облради Світлана Вакулка, Андрій Мельник, Надія Поліщук та Валентин Скуба. Очолив список колишній губернатор Олександр Башкаленко.

Натомість до Луцької міської ради балотуватиметься всього п’ятеро кандидатів.

 

Контролери

Однією з нових партій, представлених на політичній карті України, став «Народний контроль». Експерти розглядають цей проект як «анти-Садовий», тобто такий, що відтягне частину електорату «Самопомочі».

Як і «Самопоміч», «Народний контроль» починався у Львові як журналістсько-громадський рух. Від початку була антикорупційна телепрограма журналіста Дмитра Добродомова на телеканалі «ZІК». У 2014 році Добродомова було обрано народним депутатом.

На Волині цю політичну силу очолив Павло Данильчук, який раніше очолював «Правий сектор». Також до команди увійшли політолог Михайло Шелеп, автомайданівець Олег Бондарук, доброволець у складі «Азова» Сергій Мерчук та інші. Не всі округи до Луцької міської та Волинської обласної рад мають своїх представників «Народного контролю», кандидати інколи дублюються.

Обидва списки очолює Павло Данильчук. Він же висунутий на посаду луцького мера.

БУВАЛІ

Позиціонери

«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка вже не вперше балотується до органів влади. Більше того, під час президентської кампанії Гриценка оцінювали як одного з реальних кандидатів, який, щоправда, не мав достатньо фінансового ресурсу, широкої рекламної кампанії.

Що стосується актуальних виборів, то цілі цієї сили оцінюють як такі, щоб «не випасти з обойми». Утім передвиборча кампанія політсили на місцях – досить активна.

Під час місцевих виборів «Громадянська позиція» представила не лише кандидатів до місцевих рад, а й кандидата на пост міського голови Луцька – Олександра Кралюка. Кандидат – відданий партієць, свого часу був помічником нардепа Анатолія Гриценка. У місті відомий тим, що заснував мережу таксі «Морячок», а згодом очолював комунальне підприємство «Автопарксервіс», був активним учасником бойових дій на сході, адже є військовим за професією.

Першим же номером у списку по Луцьку від ГП є підприємець Сергій Чуріков, голова обласної організації.

У списку є досить відомі публіці кандидати. Наприклад, голова профкому ДКП «Луцьктепло» Неоніла Слюсар, екс-депутат Луцької міської ради від блоку Юлії Тимошенко Вадим Вітинський. Ще один депутат, втім діючий, який також зайшов у міську раду від «Батьківщини», Рустам Дячук на цей раз балотуватиметься від партії Гриценка. Свого часу він очолював підприємство «Луцьктепло» і, до речі, пройшов до ради, як депутат-мажоритарник. Балотується до міськради і колишній начальник управління охорони здоров’я Луцькради Федір Кошель.

Свобідні

Луцька «Свобода» поповнилася новими обличчями, але й не забула про перевірених бійців. Так, список до міської ради очолює голова міської організації Микола Федік. А ось кандидатами у депутати Луцької міської ради висувають вже діючих депутатів: лікаря Любов Сербу, політика Святослава Боруцького (щоправда, нині він депутат в обласній раді), хірурга Сергія Сівака, підприємця Руслана Ніколайчука, начальника відділу персоніфікованого обліку Пенсійного фонду Луцька Андрія Буя,  підприємця Вік­тора Ящука, заступника головного інженера КП «Луцькводоканал» Юрія Вегу та Олександра Магеровського, який працює у приватній компанії. Окрім цього, до міської ради балотується і заступник голови облради, журналіст Олександр Пирожик, член виконкому Луцької міської ради Михайло Щур.

Загалом до міської ради «Свобода» представила 43 кандидати. У тому числі й назвала кандидата на пост луцького міського голови. Ним став колишній заступник очільника Волинської облдержадміністрації Сергій Кудрявцев. До обласної ради першим номером йде Анатолій Вітів, який був народним депутатом сьомого скликання і депутатом обласної ради. Серед інших публічних осіб – той же Сергій Кудрявцев, згаданий вже Олександр Пирожик, прес-аташе партії Петро Герасименко, депутати міської ради Серба та Сівак, депутат облради Олександр Бик. 

 

Помічники

«Самопоміч», яка вже засвітилася на виборах до парламенту, нині назбирала чималу команду і до місцевих рад. Хоча тут не обійшлося без скандалів.  Як відомо, існує дві організації: ініціативна група «Самопоміч», яку очолює викладач СНУ Юлія Вусенко, та ГО «Об’єднана «Самопоміч», яку очолював віце-мер Луцька Тарас Яковлев. Втім, між двома лідерами почалася конфронтація з парламентських виборів. Адже Вусенко була вище у списку за Яковлева. Зрештою, коли в жовтні минулого року Юлії Вусенко невідомі спалили авто, вона звинуватила у причетності до подій Тараса Яковлева. А у вересні 2015-го Яковлев полишив посаду керівника представництва громадської організації «Об’єднання «Самопоміч» у Луцьку. 

Його заступник Петро Верзун й узагалі балотується від Блоку Петра Порошенка. До слова, саме Верзун розкритикував списки «Самопомочі», зазначивши, що вагомою вимогою, яка декларувала «Самопоміч» мала бути публічність кандидатів. Натомість, за його словами, багато осіб, які потрапили до цих списків, не мають жодної згадки в пресі про них.

«Ми не ставимо під сумнів доброчесність кожної особи в списку. Ми говоримо про недотримання критеріїв, які проголошувалися», – закцентував Петро Верзун.

З тих, хто все-таки відомий, у списку до Волинської обласної ради – Галина Федоренко, головний редактор газети «Відомості.UA», журналістка Ольга Бузулук (до слова, була прихильницею «Громадянської позиції» Гриценка), згадана Юлія Вусенко, волонтер Костянтин Зінкевич, директор департаменту інфраструктури і туризму облдержадміністрації Іван Мирка, громадська активістка Алла Надточій, діючий депутат міськради Олександр Плісецький, активіст Євромайдану, журналіст Богдан Пташник, діючий депутат Волинської обласної ради Олексій Приходько, член Самооборони Волині Сергій Рижков, викладач СНУ Валентин Малиновський.

До слова, деякі кандидати хочуть не лише у обласну раду, а й не проти стати депутатами Луцької міської ради. Наприклад, до Луцької міської ради також балотується все ті ж Бузулук, Вусенко, Надточій, Федоренко, нотаріус Тетяна Валянська, директор ПП «Студена» Віталій Захарчук. Серед кандидатів є відомі імена. Наприклад,  директор ТзОВ «Волиньторгхліб» Віталій Бобир, заступник директора зі збуту електроенергії ПАТ «Волиньобленерго» Віктор Гуменюк, адвокат Олександр Лавренчук.

 

Зелені і не дуже

Один із найбільших аксакалів цьогорічних виборів – Партія зелених України – теж представила досить об’ємний список кандидатів. Зокрема, 35 – у обласну раду та 41 – в обласну, хоча деякі імена дублюються. Списки містять багато молодих людей, а очолює «зелених» не такий вже і зелений у політиці Василь Байцим, який свого часу був заступником луцького міського голови та нині є депутатом обласної ради. До слова, Василь Байцим балотуватиметься і на пост міського голови. 

А ось справжніми політичними метаморфозами порадувала Радикальна партія Олега Ляшка. Зокрема, під її вітрилами до обласної ради намагатимуться пройти чинні депутати Волинської обласної ради Анатолій Грицюк та Олександр Свирида. Інтрига в тому, що обидва, здавалося б, віддані бютівці.

Першим номером піде Володимир Кучер, очільник обласної організації. Також балотуватиметься керівник виборчого штабу Микола Буліга. Будуть кандидати, які брали участь у парламентських виборах, як-то:  Віктор Ярема, В’ячеслав Федін, Тетяна Кучер, Костянтин Петрочук.

Від Європейської партії України на посаду луцького міського голови балотуватиметься Олена Голєва. Це вже не перша спроба політика, втім з огляду на невелику рекламну кампанію, спроба швидше для підтримки політичної форми.

 

Біло-сердечні перипетії

Висунула список до Волинської обласної та Луцької міської рад парторганізація ВО «Батьківщина». Щоправда, в цих списках трапилася дивна рокіровка: першим номером у списку до облради виявився колишній віце-губернатор Роман Карпюк, його тодішній шеф і очільник обласної організації біло-сердечних Григорій Пустовіт іде першим номером до Луцької міської ради, а очільник міської організації «Батьківщини» Сергій Григоренко закріплений за одним із луцьких округів і сподіватиметься, що відсоток, відданий за партію, в його окрузі буде вищим, аніж в сусідів за списком.

При цьому до обласної ради йде чимало теперішніх депутатів: Валентина Блінова, Валентина Касарда, Василь Столяр, Андрій Турак, Ігор Лех та інші. За цим же списком балотуватимуться й голова Волинської облради Валентин Вітер та міський голова Ковеля Олег Кіндер, член Луцького міськвиконкому Юрій Бондарук.

Депутат Луцької міської ради Аскольд Пекарський пробуватиме свої сили відразу в обласну та міську ради. Разом з ним пробиватимуться в представницький орган міста депутати Валерій Бондарук, Сергій Волик, Юрій Корольчук, Юрій Мишко, Олександр Семенюк та Андрій Козюра. Усі ці кадри у 2010 році були обрані від «Батьківщини», і лише Андрій Козюра представляв тоді «Нашу Україну».

Натомість на посаду луцького міського голови в середовищі «Батьківщини» не знайшлося жодного достойника.

 

Солідарна солянка

Партія Петра Порошенка «Солідарність» – чи не найцікавіша солянка із заклятих друзів та вірних ворогів, які йдуть на місцеві вибори. І це не дивно, адже відповідну квоту у цьому списку отримали УДАР та «Народний фронт», які самостійно не беруть участі у перегонах.

Звідси у списках з’явилися люди з «Народного фронту», які раніше жорстко критикували президентську вертикаль на Волині та її політичних прихильників. Натомість зараз змушені миритися з таким сусідством у виборчому списку.

Не зовсім задоволений участю представників «Народного фронту» в списку «Солідарності» й перший номер до обласної ради, губернатор Володимир Гунчик. Ось як він це прокоментував у інтерв’ю партійні газеті:

«У процесі підготовки команди ми наступили на ті ж граблі вдруге. Мають бути однодумці, люди, які чітко, починаючи з 2014 року, сповідували програму Президента Петра Порошенка. Якщо з «Ударом» більш-менш усе зрозуміло, й співпраця вимірюється двома роками, то стосовно людей від «Народного фронту» є питання. Дехто з потенційних кандидатів різко змінив політичну орієнтацію. А це – свідчення нестабільності «Народного фронту» як політичної сили. Тож бажання будь-якою ціною потрапити в депутатське крісло превалює над розумінням програми, завдань і відповідальності. Мені це не подобається. І я реально оцінюю ситуацію: доведеться відповідати й за людей з інших політсил, які приєднуються до Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

До слова, відмову «Народного фронту» від участі у виборах як окремої політичної сили нещодавно прокоментував член політради УКРОПу Ігор Палиця, який, як значилося вище, очолює списки від цієї партії.

З його слів, команда Президента вирішила все «звалити» на політсилу Прем’єра – на партію «повісили» усі невдачі нинішньої влади.

«В уряді 90% людей Президента, а 10% – Яценюка. Вони всі невдачі звалили на Прем’єра. Тарифи, здорожчання – усе це вина Яценюка і «Народного фронту». Мовляв, ми не винні, голосуйте за «Солідарність». Вони грають з нами в ігри й думають, що ми дурні. Але нічого не вийде, і цей картковий будиночок рано чи пізно розвалиться», – пояснив він.

«Ви ж бачите, що нині всі мери міст вступають в партію Президента. До цього вони не розуміли, що є така партія, а нині вже розуміють і вступають у «Солідарність». Знаєте чому? Бо їм усім сказано: «Хочеш, щоб до тебе прокуратура, СБУ та міліція не ходили в гості? Роби так, як скажуть: вступай у «Солідарність», – констатував політик.

До слова, більшість кандидатів зі списків «Солідарності» значаться як позапартійні.

Депутатами обласної ради знову хочуть стати Валерій Діброва, Валентин Кошельник, Віктор Шумський, Володимир Латковський, Володимир Бондар, Михайло Бегаль, Віктор Прокопчук, Василь Пецентій та Ігор Чорнуха. Натомість Олександр Пиза та Роман Романюк хочуть підвищити рівень свого представництва з міста до області.

До Луцької міської ради балотуються чинні депутати, які входять у групу «Рідне місто» і на яких має вплив міський голова Микола Романюк. Зокрема, це Анатолій Бірюков, Наталія Бунда, Артур Василевський, Іван Корчук, Катерина Мельник, Анатолій Пархом’юк, Микола Яручик, а також місцеві очільники «Солідарності» Роман Романюк та Євгеній Ткачук.

Обидва списки «Солідарності» не дотримали вимоги про 30% гендерної квоти.

Кандидатом на пост луцького міського голови від партії Порошенка балотуватиметься чинн ий мер Микола Романюк, який на минулих виборах був висуванцем  тігіпківської «Сильної України».

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.