Алкоголізм для українців певною мірою нова хвороба. Свого часу традиційне весілля справляли із однією пляшкою натуральної медівки і цього вистачало, аби звеселити усіх гостей. Пізніше, за часів Радянського Союзу, поширеною стала горілка. Нині українці спиваються не просто алкоголем, а неякісним напоєм: порошковим вином, хімічним пивом, сурогатним спиртом чи дешевою горілкою. Це, кажуть лікарі, разом із проблемою алкогольної залежності тягне за собою і інші жахливі наслідки для здоров’я: порушення роботи печінки, нирок, шлунка, зрештою, усього організму.   

Особливо гостро проблема алкогольної залежності постала нині. Ні для кого не секрет, що наші солдати, вертаючись із зони проведення бойових дій на сході України, зловживають спиртним. Для них це можливість зняти стрес, заспокоїти нерви, відійти від воєнної реальності, забути жахи війни, а часом просто єдиний шанс заснути. Втім неконтрольоване і регулярне вживання алкоголю грає з ними злий жарт. Адже спиртне знищує нервові клітини, розбалансовує систему роботи організму і призводить до безсоння, роздратованості, депресії, пригнічення сили волі. Людина стає байдужою і залежною. Таке собі замкнене коло, вийти з якого допоможуть спеціалісти, а ще, як це часто буває, – родина, яка бачить проблему збоку і готова стати опорою на шляху до одужання.

Поширення проблеми

Завідувач поліклініки Волинського обласного наркологічного диспансеру лікар-нарколог Інна Новосад розповідає, що за 14 років прослідковується тенденція до збільшення поширення хвороби серед лучан. Приріст становить 12,5%. Хоча кожен рік відрізняється від попереднього. У деякі роки кількість алкозалежних була меншою порівняно із попередніми. Наприклад, від’ємний приріст спостерігався у 2004-му, 2006-му, з 2008 до 2012 року.

Медики кажуть, що у кризові періоди кількість їхніх пацієнтів збільшується: немає роботи, заробітків, психологічний стан погіршується, от і беруться до чарки. П’ють часто не якісні напої, а розведений спирт. Втім алкоголізм – не лише хвороба малозабезпечених, а й, наприклад, заробітчан. У своїй практиці медики не раз зіштовхувалися із життєвими історіями, коли люди, які довго і важко працювали за кордоном, повертаючись додому за допомогою чарки намагаються відпочити, розслабитися.

На більш серйозних стадіях алкозалежності у пацієнтів можуть спостерігатися різноманітні види психозів (один із них – так звана «біла гарячка»). Їх показник, навпаки, за 14 років знижується. Цю цифру лікарі пояснюють доступністю амбулаторної та стаціонарної наркологічної допомоги в Луцьку. 

Хвороба переважно чоловіча. Наприклад, у 2014 році вперше зафіксовані випадки алкогольних залежностей серед лучан були переважно серед представників сильної статі (87,6%). Тривожним сигналом є те, що третина із первинно алкозалежних – молодь, тобто люди віком від 18 до 35 років. Диспансерна група також представлена з перевагою чоловіків (87,2%).

Якщо ж говорити про географію поширення алкоголізму, то найбільше страждають жителі Турійського, Локачинського, Ківерцівського районів. Гострі алкогольні розлади спостерігаються переважно у жителів Горохівського, Ковельського та Ківерцівського районів.

Незважаючи на доступність лікування, Луцьк опинився на п’ятому місці із захворюваності на алкогольну залежність та лише на дев’ятому із захворюваності на алкогольні психози серед районів і міст області. Втім, якщо взяти до уваги загальноукраїнський показник захворюваності на алкоголізм, то Луцьк переважив його на 60,5%.  

Перші ластівки

Усвідомлення своєї залежності – найперший крок до видужання. Нерідко на той момент, коли пацієнт чесно зізнається собі у тому, що не може контролювати свою звичку, хвороба вже міцно осідає в організмі, руйнує характер та внутрішні органи. При тім не важливо, до якого саме алкоголю є пристрасть – горілки, вина, пива.

«Різниці немає. Наприклад, на початку людина випиває пляшку пива і п’яніє. Потім толерантність, стійкість до спритного зростає, а відповідно, аби відчути стан сп’яніння, потрібно випити більше. А вже на пізніх стадіях захворювання цей рівень толерантності знижується. Як кажуть, корка понюхав і сп’янів. У пивному еквіваленті толерантність може сягати п’яти, шести й навіть десяти літрів», – розповідає нарколог.

Медики, спираючись на досвід у своїй практиці, кажуть, що пацієнти, які страждають від пивної залежності, більш агресивні, збуджені.

«Перший симптом залежності – це потяг до алкоголю, який не можна стримати. Людина має бажання випити, і вона його реалізує. По-друге, відбувається втрата кількісного контролю. Алкозалежні не можуть зупинитися. Наприклад, планують на якесь свято випити 100 грамів вина, а випивають значно більше і ранок супроводжується похміллям, яке, своєю чергою, залежний теж вгамовує алкоголем. Ще одним симптомом захворювання є втрата ситуативного конт­ролю. Тобто коли людина п’є навіть у тих ситуаціях, в яких це зовсім недоцільно. Наприклад, на роботі або перед нею. Усе це – симптоми захворювання», – пояснює лікар.

А ось стовідсотковою ознакою алкогольної залежності є наявність абстинентного синдрому. Тобто якщо після кількох днів після вживання алкоголю у людини є прискорене серцебиття, тремор рук, пітливість, безсоння, тривога, страх, епілептичні напади.

Лікування традиційне

Нині у Волинському наркодиспансері є три відділення по 30 ліжок кожне. Тут лікуються не лише люди з алкогольною, але й наркотичною залежністю. Рішення пройти курс пацієнт має ухвалити самостійно.

«Примусове лікування відбувається лише за рішенням суду. Втім часто пацієнтів приводять їхні родичі. Часто вже перед самим кабінетом їх вмовляють увійти. Але принципову згоду пройти лікування людина має сама надати. Якщо ж є категорична відмова, то ми не маємо права її примусово лікувати», – каже медик.

Часто такий найперший крок буває найтяжчим. Особливо для жінок. Інна Новосад пояснює, що якщо жінки і зловживають алкоголем, то роблять це приховано. Таким чином доводять себе до такої стадії, коли вже перестають усвідомлювати, що вони справді залежні і самостійно не можуть упоратися із недугом.

«На такій стадії вже втрачається критика до себе. Ця недуга забирає критику. Людина заперечує свою хворобу і вважає, що будь-якої миті може зупинитися. Мовляв, от можу ж день не попити, тиждень», – пояснює лікар. 

А ось фраза про те, що жіночий алкоголізм – невиліковний, не зовсім відповідає дійсності. Хронічним захворюванням є алкогольна залежність пацієнта будь-якої статі.

«Якщо залежність сформована, то це на все життя. Єдине, що людина може із цим жити, лікувати це і перебувати у стані ремісії, тобто не вживання алкоголю. Але якщо тільки відбувається алкоголізація (неважливо, якою мірою), то відновлюється потяг до вживання. І знову починається запійний стан», – пояснює Інна Новосад.

Стани ремісії у кожного пацієнта різні. Є такі, які не вживають алкоголь роками та навіть десятиріччями. А є пацієнти, що поступають на лікування щомісяця.

Як же відбувається саме лікування у медзакладі?

У клініці поєднано медикаментозне лікування із психологічним супроводом. У кожному відділенні тут працює психолог. Спеціаліст залежно від характеру пацієнта, його особливостей вибудовує лінію опору спокусі випити. Один із радикальних методів лікування залежності – це імплантація препарату, який пригнічує потяг до спиртного.

«Курс лікування складається із трьох етапів. Перший – це очищення і заспокоєння системи, яка порушена інтоксикацією. Далі відбувається сенсибілізувальна терапія, тобто пацієнт приймає препарати, які виробляють відразу до алкоголю. Третій курс – відновлювальний. Тобто якщо є ускладнення від інтоксикації, то робота цих органів нормалізується», – пояснює завіду­вач першого відділення наркодиспансеру, психотерапевт Людмила Пащук.

Медик каже, що до подолання проблеми алкоголізму потрібно підходити комплексно і системно на рівні держави, профілактики. Насамперед прищеплювати культуру догляду за своїм здоров’ям, вживанням їжі і тих же спиртних напоїв. Адже очевидно, що повністю відмовитися від алкоголю країна не зможе. Втім, якби бодай невеликий відсоток виробники спиртного скеровували на будівництво спортивних майданчиків та змістовного дозвілля, проблема була би значно меншою.  

Групова і духовна терапія

Самостійно призупинити потяг до спиртного практично нереально, кажуть лікарі. Хоча такі випадки трапляються, коли людина вирішує кинути вживати алкоголь і дотримується слова. Окрім традиційного медикаментозного лікування, є і інші способи призупинити потяг до алкоголю.

Наприклад, кодування за допомогою гіпнозу. Хоча тут потрібно довірятися професіоналам і бути свідомими того, що курс варто буде повторювати.

Чимало людей знаходять розраду в духовності та вірі. Наприклад, у Луцьку діє Волинське православне братство тверезості імені Святого праведного Іоанна Кронштадтського. Члени товариства дають присягу тверезості, діє група взає­модопомоги, де беруть участь не лише залежні, а й їхні родичі. Адже вони так звані співзалежні, бо спосіб життя сім’ї відіграватиме велику роль в процесі реабілітації.

Свою програму лікування від різних видів залежності пропонує й євангельська церква «Фіміам». Вона базується на лікуванні через віру в Ісуса Христа. Це передусім робота в групах, взаємопідтримка.

Одними із найвідоміших організацій, які працюють із лікуванням алкоголізму, є товариства Анонімних Алкоголіків. Діють вони і в Луцьку. Організацію заснували у 30-х роках ХХ століття в США. Нині ця система допомагає упоратися із хворобою тисячам залежних. Суть терапії полягає у тому, що алкоголіки передусім визнають себе хворими, причому – невиліковно. А тому, аби впоратися із недугою,  мають повністю відмовитися від спиртного та пройти так звані 12 кроків анонімних алкоголіків і дотримуватися традицій товариства. Одна з головних умов участі – це повна анонімність.

***

Вибирати, яким шляхом лікувати хворобу, – справа кожного особисто. Головне – це усвідомити власну проблему і залежність. У недузі немає нічого соромного, адже ідеальних людей не буває. Втім варто пам’ятати, що життя дається лише одне і прожити його треба гідно, різноманітно і цікаво. Можливостей для того – хоч греблю гати, варто тільки їх зуміти побачити.

КОНТАКТИ ТОВАРИСТВ ТА КЛІНІК ДЛЯ АЛКОЗАЛЕЖНИХ

Волинський обласний наркологічний диспансер

м. Луцьк, вул. Карбишева, 2/1,

тел.:  (0332) 71-02-30, 71-02-19

Волинське православне братство тверезості ім. св. прав. Іоанна Кронштадтського

м. Луцьк, вул. Караїмська, 11,

тел. (096) 235-35-60

Товариство Анонімних Алкоголіків

тел.: (066) 920-15-70,

(096) 781-49-33, (093) 517-12-22

aa.org.ua

Церква «Фіміам»

Зустрічі щосуботи о 10:00

(вул. Станіславського, 15а)

Тел. (050) 438-41-55

УВАГА! УЧАСНИКАМ АТО!

З початку проведення АТО до волинського наркодиспансеру звернулося близько 60 вояків Волині з проблемою алкогольної залежності. Аби не допустити розвитку залежності або вчасно її виявити, кожен воїн АТО може звернутися по допомогу до Центру надання психологічної допомоги, який підтримує Фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк». 

Психологічна допомога надається з понеділка по п'ятницю з 14:00 години до 18:00 години за адресою: Луцьк, вулиця Потапова, 9, корпус №2 СНУ імені Лесі Українки. Попередній запис за номерами телефонів: (0332) 24-90-01, (066) 354-13-85, (096) 974-12-39, (063) 926-42-33.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.