Напередодні виборів депутатська активність зазвичай зростає. Кількість запитів іде вгору, кожен намагається виграти трішки більше зіркового часу на телебаченні. Але останнє сесійне засідання міської ради, незважаючи на те, що порядок денний налічував понад 130 питань, тривало до 18:00. Така працьовитість і конструктивність – нетипова для обранців. А можливо, виною всьому те, що місцеві вибори у цьому році відбуватимуться без мажоритарної складової і бути активним учасником дебатів – не така вже необхідність? Усе вирішить партійний бренд.

Разом із тим, пропонуємо ознайомитися з найбільш цікавими рішеннями, що їх ухвалила, або ж що могла ухвалити міська рада.

Звернення  у столицю

Рідко яке засідання місцевого парламенту обходиться без звернень до парламенту столичного. 30 серпня під час сесійного засідання питання до Києва були більш ніж важливі з огляду на події, що вже відбулися, і на ті, які можуть найближчим часом обернутися для міста катастрофою.

Передусім важливою є заява профспілкової організації ДКП «Луцьктепло». Зокрема, голова комітету Неоніла Слюсар застерегла, що у випадку, коли підприємству не нададуть фінансової допомоги, місто може просто не впоратися із початком опалювального сезону. Це означатиме, що від негараздів усередині «Луцьктепла» страждатимуть не лише його працівники чи ті лучани, які нині без гарячого водопостачання, а й решта міста, яка не має індивідуальних засобів для обі­гріву помешкань чи бойлерів.

Неоніла Слюсар застерегла: щонайменше три мільйони гривень потрібно підприємству «Луцьктепло», аби підготувати місто до опалювального сезону.

«Якщо ми їх не отримаємо – це загроза техногенної катастрофи в опалювальний період. Я вже не кажу про затримку із виплати заробітної плати», – зазначила Слюсар.

«Хронікам» у ДКП «Луцьктепло» повідомили, що нині у них є працівники, які переведені на неповний триденний робочий тиждень. Загалом тут працює 785 осіб. Станом на 20 серпня заборгованість із виплати заробітної плати на підприємстві сягає 2 мільйонів 15,8 тисяч гривень. У період з 2014 до 2015 року на підприємстві було звільнено у зв’язку зі скороченням 56 людей.

Відтак депутати вирішили звернутися до Кабінету Міністрів України з констатацією факту, що ситуація в комунальній теплоенергетиці міста оцінюється як критична.

У зверненні зазначається, що через брак коштів підприємство не має змоги провести належну підготовку до опалювального  періоду, проводять лише аварійні роботи. Урядовців просять внести зміни до Постанови КМУ, включивши у формулу розрахунку норматив перерахування пільг та субсидій, визначити граничний  рівень нормативу перерахування коштів на рахунок теплопостачальних підприємств, який забезпечував би гарантовану виплату потрібних платежів; передбачити розрахунок нормативу відповідно до структури собівартості. А також відшкодувати з державного бюджету передбачені на 2015 рік кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, терміново розглянути питання щодо списання з підприємств  комунальної теплоенергетики усіх сум штрафів та пені, які нараховані НАК «Нафтогаз України» станом на 01.08.2015 і зупинити виконавчі провадження та заборонити арешти  рахунків  теплопостачальних підприємств для забезпечення підготовки до осінньо-зимового періоду 2015-2016 років.

Додамо, що не так давно підприємство очолив новий керівник Юрій Паращій, якого, як стверджував міський голова Луцька Микола Романюк, знайшли через рекрутингове агентство. Громадські активісти ж нарікали, що цю людину взяли як людину мера і компанії «Континіум», не провівши відкритий конкурс.

Наступне звернення мало би стосуватися тлумачення норм поняття «мирне зібрання». А саме – не лише законодавчо дати визначення суті мирного зібрання і дій, які не відповідають суті мирного зібрання, а й визначити право громадян у певних випадках на організацію та проведення акцій непокори, відповідальність за протиправні дії під час проведення мирних зібрань, забезпечити право громадян на альтернативну думку щодо організаторів та учасників певного мирного зібрання в адекватній йому формі.

Проект рішення підготувала депгрупа «Новий Луцьк» і в контексті подій 31 серпня, що відбулися під стінами парламенту, питання набуває ще більшої ваги. Втім лише 10 депутатів підтримали проект рішення, тому він не був схвалений. Стільки ж обранців підтримали проект рішення про проведення експертизи щодо призначення керівником київської міліції Олександра Терещука. Як відомо, він очолював волинську міліцію під час Революції Гідності. У тому числі в той період, коли під час акції непокори під волинським МВС представники правоохоронних органів жбурляли у громадян світло-шумові гармати.

Утім, незважаючи на це, після служби у волинській міліції Терещука призначили керівником столичного управління. Луцькраді ухвалити рішення про проведення експертизи забракло духу.

Забудовники  vs Мешканці

Насиченою була сесія і щодо протистояння між забудовниками та мешканцями. Уже не першу сесію вирішувалося питання про автомийку на вулиці Ковельській. На 77-й сесії обранці надали підприємцю Петру Радченку земельну ділянку площею 0,0434 гектара на вулиці Ковельській, 128в на умовах оренди строком на 10 років. Таким чином вони затвердили проект земле­устрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції гаражів під автомийку та кафе. Нібито і підтримка бізнесу, втім цікавість цього рішення в тому, що автомийка вже є і викликає обурення у місцевих жителів: гучна і незаконно побудована.

Тому депутат і лідер депгрупи «Новий Луцьк» Андрій Осіпов запропонував бізнесмену відновити гаражі, а не узаконити функціонування автомийки. Такий проект не набрав відповідної кількості голосів, натомість пропозиція Євгенія Ткачука, опонента Осіпова і керівника фракції «Блок Петра Порошенка «Солідарність», підтримку набрала. А саме більшість проголосувала за відведення земельної ділянки для реконструкції гаражів під автомийку та кафе.

Іншим каменем спотикання стала забудова на вулиці Стрілецькій. Ще у кінці травня мешканці почали виступати проти того, що заїзд до нового будинку має відбуватися через їхній двір. Та й місце, яке обрав забудовник  ПП МП «Турія», мешканці залишали для дитячого двору. Незважаючи на рішення виконкому про призупинення будівництва, роботи тривали. Сесійна зала теж не стала місцем для розв’язання проблеми. Депутатам забракло голосів для вирішення питання, а представник забудовника і взагалі сказав, що всі питання вирішуватиме у судах.

Імовірно, ситуацію мав би вирішувати новостворений відділ у міській раді. Або ж частково конфлікту вдалося б уникнути, якби законодавчо були врегульовані питання власності прибудинкової землі. Власне, врегулювати це питання намагалися у проекті рішення, яким пропонували департаменту ЖКГ розробити програму і план заходів демонополізації та розвитку конкуренції на ринку комунальних послуг. За словами автора проекту депутата Ігоря Поліщука, одна з цілей такого проекту рішення – поінформувати населення щодо проблематики, аби лучани самі могли обирати управителів будинків, або ж створювати ОСББ. Якщо мешканці цього не зроблять, то тоді департамент призначатиме «управдомів» сам. Та більшість лучан не знають, що і як робити, куди йти, як самоорганізовуватися. Проект рішення депутати «заговорили», не підтримали. Таким чином, обранці громади залишили лучанам можливість самотужки шукати інформацію про те, як їм самоорганізуватися і дбати про свої багатоповерхівки та прибудинкові території.

Не зважаючи на те, що громадськість стала більш активною та готовою відстоювати свою позицію навіть у стінах міськради, сесійні засідання часто не вирішують питання по суті, а зводять до заговорювання проблем.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.