Англійський генерал Адріан Картон де Віарт (1880-1963) був легендою свого часу. Впродовж усього життя він був бравим воякою, учасником численних військових кампаній, зокрема, в Першій та Другій світових війнах. Кілька разів йому вдалось чудом врятуватися під час катастроф, полону та битв. Проте відважного генерала не лякала війна, адже він сам писав у своїх спогадах: «Відверто кажучи, я насолоджувався війною»., пише ІА Волинські новини.

Пригоди генерала де Віарта на Поліссі

Цікаві факти про генерала: йому вдалося врятуватись у двох авіакатастрофах, втекти із табору військовополонених, прокопавши самотужки тунель. Де Віарт відрізав собі пальці на руці, коли доктор відмовився ампутувати їх. Часто на фото його можна побачити із перев’язаним оком: і це невипадково, адже під час бойових дій генерал був поранений в обличчя, голову, шлунок, коліно, ногу, стегно та вухо. Сучасники дали йому не одне прізвисько, часто його називали Щасливий Одіссей або Адмірал Нельсон.

Цікавим фактом є те, що генерал де Віарт певний період проживав на Поліссі, куди його запросив князь Микола Кароль Радзивілл, останній давид-городоцький ординат. До речі, донька Миколи Радзивілла Ізабелла була дружиною князя Едмундта Радзивілла з Олицької резиденції на Волині. Батьком Едмундта був останній олицький ординат Януш Радзивілл.

Генерал де Віарт проживав на Поліссі в мисливському будиночку князів Радзивіллів. Свою мисливську резиденцію англієць облаштував на власний смак, скрізь були трофеї з полювання. Цікаво, що кожен день у генерала починався із одного й того ж ритуалу – підняття британського прапора. Сьогодні точне місцезнаходження будинку де Віарта невідоме, але орієнтовно це десь в районі Ольманських боліт.

Ці болота займають територію, яка входить до складу Берестейської та Гомельської областей Білорусі, а також частину Рівненської області в Україні.

Будинок генерала розташовувався в глушині поліських боліт. Радзивілл передав у його користування, крім будинку, ще й невелике господарство, яке складалось із чотирьох коней, семи корів, трьох свиней, кількох десятків овець, двохсот курей. Допомагали йому все це доглядати п'ять довірених слуг із місцевого населення.

На Полісся де Віарт переїхав у 1923 році. Генерал часто полював із князями Радзивіллами на Волинському та Білоруському Поліссі, та, ймовірно, міг приїздити до Цуманської пущі на запрошення Януша Радзивілла, але це лише припущення…

У будинок на болотах до англійського генерала прилітали на своїх літаках колеги-військові навіть із далекої Калькутти. Він називав Полісся раєм земним. Зимові місяці генерал проводив зазвичай в Англії, а з початком льодоходу на замерзлих річках і озерах повертався на Полісся.

У своїх спогадах одноокий генерал згадував, що вполював на Поліссі двадцять тисяч качок і ходив на полювання щодня. Лосі, кабани, лиси, птаство – все це було у великій кількості на 120 тисячах гектарів маєтку князів Радзивіллів на Поліссі.

Сер Картон де Віарт жив на Поліссі включно до липня 1939 року і, можливо, залишився б тут до кінця своїх днів, але у світі назрівала війна, відтак де Віарт повернувся до Англії. Там він зайняв колишній пост глави британської військової місії. Помер генерал Картон де Віарт у 1963 році на батьківщині своїх предків, в містечку Кіллінардіш ірландського графства Корк.

Полювання князів Радзивіллів біля Олики

Є згадки про де Віарта в книзі спогадів олицького князя Януша Радзивілла, які були опубліковані у 2001 році в Варшаві. Він згадує, як Happy Odissey гостював у батьків його невістки Ізабелли на Поліссі. Радзивілли разом із генералом полювали на річках Горині та Прип’яті.

Для того, щоб наші читачі змогли уявити атмосферу полювання на Волині та Поліссі, пропонуємо для перегляду фотографії, зроблені на полюванні біля містечка Олика 100 років тому. Полювання було одним із найулюбленіших занять багатьох представників тогочасної знаті.

А Волинь та Полісся здавна були Меккою для мисливців. Полювали тут на турів, зубрів, лосів, оленів, а також тварин із дорогоцінним хутром: білок, куниць, лисів різних типів, бобрів у річках. На Волинь та Волинське Полісся з усіх усюд приїздили мисливці з європейських країн, проте раніше й тваринний світ був набагато багатший, ніж зараз. Як правило, все відбувалось на спеціальних угіддях, під охороною, з підгодованою дичиною.

Варто сказати, що одним із найстаріших зображень полювання князів Радзивіллів біля Олики є картина 1889 року. Автором картини є художник Станіслав Вольський, який малював переважно картини на історичну та бойову тематику.

---

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.