1 липня 2015 року в дію вступив Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який скасував панування житлово-комунальних господарств. Експерти кажуть, що це унікальна можливість зрушити з місця плачевний стан справ у господарстві, власних помешканнях, під’їздах чи підвалах.

Згідно з документом, кожен, хто має у власності квартиру в багатоповерховому будинку, є співвласником такого будинку. Точніше, його начиння, яке і забезпечує функціонування помешкання. Тобто ви спільно з сусідами володієте ліфтом, підвалом, горищем, дахом, інженерними спорудами. Разом ви можете визначити, хто буде управляти вашим будинком, а також вирішувати перелік та розмір витрат на управління багатоквартирним будинком. Закон, по суті, знімає панівний стан жеків і надає можливість показати себе господарем.

Усе – спільне 

У законі визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку – це приміщення загального користування, тримальні, огороджувальні та тримально-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, а також будівлі й споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників будинку та розташовані на прибудинковій території.

Ви не можете в натурі отримати частку цього майна, або ж його продати. Втім маєте право спільно користуватися таким майном, брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника, одержувати інформацію про технічний стан будинку, умови його утримання та експлуатації, довідатися інформацію про витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання. А також визначати на зборах співвласників, скільки й на які потреби спрямовувати кошти.

Окрім цього, будучи співвласником, ви можете безоплатно одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир.

...це унікальна можливість зрушити з місця плачевний стан справ у господарстві, власних помешканнях, під’їздах чи підвалах.

Крім права спільного володіння, на вас поширюватиметься спільна відповідальність за майно пропорційно до вашої частки. Тобто ви зобов’язані утримувати майно в належному стані, виконувати рішення зборів співвласників, дотримуватися чистоти в місцях загального користування й тиші, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги та навіть відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку.

Відтепер на зборах власників ви голосуватимете відповідно до кількості ваших «квадратів». Тобто, аби визначити власну частку в будинку, достатньо площу вашого житла поділити на загальну прощу будинку. Ця цифра означатиме рівень вашої відповідальності в управлінні спільним майном та вагу вашого голосу під час зборів мешканців будинку. А також суму, яку ви витрачатимете на утримання спільного майна.

ОСББ і управителі

Закон передбачає, що управління багатоквартирним будинком здійс­нюється його співвласниками. І ось тут нюанс. Для тих, хто шукає альтернативу ОСББ чи не може  через певні причини його створити, може передати функції догляду за будинком управителю. До слова, наймачі, орендарі можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком суто за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Таким чином, якщо ОСББ не створено, за дотриманням чистоти будинку, своєчасним наданням послуг, проведенням ремонту можуть слідкувати мешканці або компанія-управитель.

Це може бути фізична чи юридична особа, з якою укладають договір, де прописують посадові обов’язки, зазначають вартість послуг. Ви навіть можете звернутися до керівника певного ОСББ і найняти його у свій будинок як управителя. Договір з управителем укладають строком на один рік і його можна розірвати.

Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.

У випадку, коли мешканці будинку пасивні й не бажають розпоряджатися своїм майном, то за рік місцева влада сама призначить управителя. Ним може бути ЖКП, яке вас обслуговує, або інша компанія. Тому, якщо вам не до вподоби нинішній стан справ у будинку, треба діяти, спілкуватися з сусідами, заохочувати їх до ухвалення спільних рішень. Зрештою, виявляти ініціативу, адже саме вам жити у власній квартирі.

Спільні рішення 

Головними в управлінні будинком стають загальні збори його співвласників. Саме рішення зборів впливатиме на розпорядження майном, визначення управителя, його повноважень, переліку і розміру витрат на утримання будинку, проведення поточного й капітального ремонтів.

Такі збори скликає ініціативна група у складі трьох осіб. Потому кожному із співвласників за 10 днів до дати зборів вручають письмове повідомлення про це. Про дату й місце зборів також варто повідомити оголошенням у загальнодоступному місці. На зборах співвласників рішення вважатимуть ухваленими, якщо за них проголосують власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75% загальної площі.  А ось за голову зборів мають проголосувати як мінімум 50% присутніх. Порядок денний зборів треба прописувати наперед. Якщо на збори не прийшла достатня кількість мешканців, є 15 днів для того, аби провести письмове опитування серед тих, хто був відсутній. Результати зборів оформляють у протокол, який скеровують до міської ради.

Таким чином, зміни в законодавстві дали можливість показати себе справжнім відповідальним господарем та позбутися думки, ніби хтось зобов’язаний піклуватися про ваш добробут. Лише ініціативність, небайдужість та відповідальність здатні змінювати нинішній стан речей.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.