У сучасній літературі бої за звільнення Цумані практично не висвітлюються. Навіть у своїй книзі «Шляхи нескорених» В.А. Бегмі, який у 1944 році командував партизанським з’єднанням, що вело бої у районі Цумані, акуратно обходить питання точної дати звільнення містечка та якими військами це було зроблено. При цьому він впевнено іменує гарнізон Цумані «німцями».

Причиною такого довготривалого замовчування відомостей про цю подію, є не тільки неспроможність дослідників знайти першоджерела (які, до речі, у вільному доступу в Інтернеті з 2007 року), але й ухилення від висвітлення саме складу гарнізону, що оборонявся в Цумані, який на 80-90% складався з казаків.

 

Колаж Олександра Котиса

 

Причиною масової участі Кубанського та Донського козацтва у Другій світовій війні на службі Вермахта та СС є політика геноциду щодо казаків, яка проводилася з 1919 року. Ідеться про так зване «розказачування», спрямоване на позбавлення козацтва самостійних військових та політичних прав, ліквідацію його як соціальної та культурної спільноти.

Політика розказачування виливалася в масовий червоний террор та репресії проти казацтва.

В результаті не менш 100 000 казаків добровільно воювало на стороні Вермахту, з них загинуло більш половини. 

Вони використовувалися на фронті у складі так званих «іноземних з’єднань», розвідувальні підрозділи казаків були практично у кожній фронтовій піхотній дивізії німців. Не менш активно діяли поліцейські та охоронні полки і батальйони у тилу, зокрема на території України, де воювали з ОУН-УПА, партизанами, та здійснювали каральні рейди проти місцевого населення з особливою жорстокістю.

Цуманський гарнізон у кінці січня 1944 року переважно складався з  частин 37 казачого поліцейського стрілецького полку, сформованого у листопаді 1943 у районі м. Рівне. Розформований  полк був за браком особового складу 6.04.1944 р. У гарнізон також входив латиський батальйон.

Казачий полк складався з залишків:

• 4-го Кубанського казачого полку, сформованого у серпні 1942 у Шепетовці. У лютому 1943 р.він  ніс охоронну службу у районі м.Сарни, у жовтні у районі Житковичи-Калинковичи (Білорусь). 9.11.1943 р. був переіменований у 571 казачий батальйон;
• 10-го Донського казачого полку, сформованого у грудні 1942 р. у Шепетівці. У січні – жовтні 1943 р. ніс охоронну службу у районі Лунинець-Ганцевичі (Білорусь). 9.11.1943 р. був переіменований у 573 казачий батальйон;
• 12 Сводно-казачого полку сформованого у грудні 1942 р. у Шепетівці. У грудні  1942 – січні 1943 ніс охоронну службу у районі Лунинець-Лахва, в лютому 1943 р. у районі Сарн.
• 14-го Сводно-казачого полку, сформованого у Миколайові як «Особливий казачий загін», пройшов навчання у Шепетівці. З вересня 1942 року використовувався по охороні залізної дороги Коростень – Мозир у складі словацької охоронної дивізії. 9.11.1943 р. був переіменований у 575 казачий батальйон. З цього часу діяв проти партизан у районі Звягель (сучасний Новоград–Волинський) – Рівне.

З кінця січня 1944 р. вважається як розгромлений під Цуманню. Врятувалася лише невелика частина батальйону, яка увійшла у склад 29-ї російської гренадерської дивізії СС як 69-й казачий кінний дивізіон. Ця дивізія під командуванням вафен-бригадерфюрера Камінського відома своїми звірствами під час придушення Варшавського повстання влітку 1944 року. З початку 1945 р. – у складі 15 казачого кавалерійського корпусу.

 

Казаки на службі Вермахту

 

Що стосується латиського батальйону, то це ймовірно був 23 Каунаський поліцейський батальйон у складі 140 чол. Невеликі залишки повернулися до Риги 2 березня 1944 р.

Бої за звільнення Цумані 30-31 січня 1944 року вели 46 та 50 Гвардійські полки 13 Гвардійської кавалерійської дивізії 6 Гвардійського кавалерійського корпусу 13 армії. Як видно з журналів бойових дій, успішними вони не були.

Звернемося до документів.

Журнал Бойових дій 13 Гв. кавалерійської дивізії за період з 15 грудня 1943 року по 12 квітня 1944 року. Архів ЦАМО, Фонд 3549, Опис 1, Справа 7.

Стор. 9

30.01.1944

Противник, отходя на юг, производит завалы на дорогах, Периодически обстреливает наши части. Численность противника Карпилувка, Башлыки, Цумань 500 – 600 чел. из них 10% немцы, остальные казаки кубанцы и донцы.

Дивизия оттеснив мелкие группы противника  по дороге на Цумань по ур.Гусова Речка ведет бой с боевым охранением противника у развилки жел. дороги 2 км .сев. Цумань.

Части дивизии к 12.00  30.01 выполняя поставленню задачу марша вступили в бой.

46 Гв. КП з 2 дивизионом  141 Гв. АМП (Прим. Артилерійсько-мінометного полку) в 13.00 вступил в бой за овладение Цумань, но был встречен сильным ружейно-пулеметным огнем противника из ДЗОТов. К 16.00 полк занял положение: двумя эскадронами опушка леса сев. Цумань, одним эскадроном по дороге Гремяче – Цумань.

Стор. 10

50 Гв. КП  с минометной группой 141 Гв. АМП в 13.00 с марша овладел Карпилувка, выбив два эскадрона конницы противника, и к 13.00 30.01 овладев Башлыки, вышел с запада на южную окраину Цумань на расстоянии 5 км.

48 Гв. КП -  резерв командира дивизии, прикрывает дивизию с севера и северо-запада.

Штаб дивизии с спец.подразделениеми с 17.00 – Карпилувка.
Крупный населенный пункт Цумань представлял из себя сильный узел сопротивления, имеющий целую серию оборонительных сооружений : ДОТ-ов, ДЗОТ-ов, окопы, блиндажи, обнесенные колючей проволокой, дома приспособлены как огневые точки – до 30 станковых пулеметов, обороняющийся гарнизон в 600 чел. поддерживаемый огнем 3 минометов и одной пушкой ПТО.

Командир дивизии генерал-майор Зубов решил силами 46 и 50 Гв. КП штурмом овладеть Цумань к 21.00  30.01.1944 г.
К этому времени положение подразделений полков: 46 Гв. КП  1 и 3 эскадронами подошел к северной окраине Цумань; 4 эскадрон обходом на юго-восток вышел на северо-восточную окраину Цумань. 50 Гв.КП 3 эскадронами обошел Цумань и подошел на юго-запад и южную окраину Цумань, соединившись своим правым флангом с левым флангом 4 эскадрона 46 Гв. КП, таким образом окружив гарнизон Цумань полностью.

Штурм Цумани не имел успеха по причине слабой артподготовки, которая не смогла разбить сооружения противника и подавить его минометного огня. Ночь своей исключительной темнотой, сковывала действия эскадронов.
Бой продолжался за Цумань до 18.00 31.01.44. Г Цумань упорно оборонялся противником и полки успеха не имели.
Одновременно противник продолжает охранять и оборонять шоссейную и железную дорогу Ровно-Луцк по которым происходит беспрерывное движение автомобильного и гужевого транспорта  и эшелонов противника. В м.Олыка имеется второй опорный пункт сопротивления, по мощности не уступающий узлу Цумань.

Комдив решил: силами 48 Гв. КП и приданного 115 КП ДКД  (Донської кавалерійської дивізії)– взорвать мосты на шоссейной и железной дорогах в района Ромашковска, через р.Путиловка и оседлать их. 48 Гв.КП атаковать и овладеть м.Олыка, уничтожить полностью имеющейся в нем гарнизон – занять там круговую оборону – выставив охранение два усиленных взвода с ПТР и 45-мм пушками на окраинах Покашув и Калиновка. После овладения Цумань 46 и 50 Гв. КП – должны действовать в том же направлении.

Противник к 9.00 31.01.44 г. обороняет рубеж: Цумань, Олыка, имеет резервы в Дубно, Луцк; в районе Ромашковка, Ставок обороняется до батальона пехоты…
…48 Гв. КП к 9.00 взорвал мост на шоссейной дороге через р.Путиловка и в девяти местах железной дороги. Охрана железнодорожного моста в 28 чел. австрийцев взята в плен с оружием.
Оставив заслон один усиленный эскадрон в районе Ромашковка,  полк тремя эскадронами атаковал Олыка и к 16.00 – овладел им. Противник сосредоточился в стенах старого замка, приспособленного для обороны.
Штурм этого замка полком к 18.00 31.01.44 г. успеха не имел.

Стор. 11

В результате 2-х дневных боев за Цумань, Олыка, уничтожено противника до 200 чел., взято в плен 42 чел., уничтожено до 2 минометных батарей и 12 автомашин. Взят один эшелон с продовольствием, 7 станковых пулеметов, 4 миномета, 50 автоматов и винтовок.
Потери дивизии:  убитими – 54 чел., раненными 59 чел., главным образом за счет 50 Гв. КП.
(Прим. 3 ескадрон 50 Гв. КП  31.01.1944 р. попав в оточення на північній околиці Цумані, з якого вирвався через 18 годин з великими втратами. Командир ескадрону, гв.капітан Васільєв Д.П. загинув в бою у оточенні, був посмертно нагороджений званням Героя Радянського Союзу).
Погода пасмурная, мелкий дождь, сменяющийся обильным мокрым снегопадом. Дороги труднопроходимы для гужтранспорта и совершенно непроходимы для автотранспорта.

Авиация противника группами 2-7 самолетов бомбит расположения полков и штаба дивизии, сбрасывая на парашутах боеприпасы окруженням гарнизонам в Цумань и в замке Олыка.
В 14.00 31.01.44 г. дивизия получила задачу:  оставив противника в Цумань и Олыка, ночным маршем в южном направлении выйти на рубеж : Ужинец, Подхайцы, Похорельцы и к 10.00 1.2.44 г. Овладеть м.Млынов и Дубно.

Стор. 14

4.02.1944 г.
46 Гв. КП, оправившись от атак противника, к 14.00 снова перешел в наступление, и к 19.30 овладел Похорельце, к  21.00 перерезав дорогу Дубно-Ровно.

В бою отличился эскадрон военннопленных Цуманского гарнизона в составе 180 чел., сдавшийся зам.командира 46 полка, двигавшемуся с обозом в районе Цумань и к 8.00 прибывшему в полк.
Противник, воспользовавшись отходом 48 Гв. КП, сосредоточил  артиллерийский и минометный огонь по подразделениям 46 Гв. КП, одновременно бросив в атаку танки с Дубно и Яблуновка. Имея незначительное количество патрон, а эскадрон военнопленных не имея совсем, ввиду наличия у них немецких винтовок – подразделения полка вынуждены были отойти на южной опушке леса  0,5 км севернее Похорельца.

Журнал бойових дій 6 Гв. кавалерійського корпусу з 23.03.1942 року по 2.10.1944 року. Архів ЦАМО, Фонд 3474, Опис 1, Справа 40.

1.02.1944 р.

Стор. 27

37 полицейский казачий полк, пытавшийся с батальйоном латышей прорваться из Цумань через Клевань на Ровно, полностью разгромлен в районе Клевань.

Стор. 28

8 КД 163 КП с 7.00 до 16.00 вела бой с 37 казачьим полком и батальйоном латышей, стремившихся прорваться из Цумань через м.Клевань в Ровно. Большинство указанной гркппировки противника было розгромлено, часть разбежалась по лесам. По уничтожении выше указанной группировки, 163 КП к 20.30 сосредоточился в районе кол.Покосы.

По донесению командира дивизии (Прим. 8 КД) розгром группировки противника в районе м.Клевань произошел при следующих обстоятельствах:

В 5.00 в районе Новы-Став, Юрыдыка, командир дивизии, следовавший с эскадроном разведки, был обстрелян группой автоматчиков, после чего, не имея даннях о группировке противника занял оборону Новы-Став, Юрыдыки, к 7.00 в указанный район прибыл эскадрон резерва и 163 КП, которые также были развернуты в бой. К 10.00 прибыл истребительно-противотанковый артиллерийский полк и полк РС (Прим.полевой реактивной артиллерии). Объединив все эти части выбил противника из леса, что западнее Новы-Став, Юрыдыка и во взаимодействии с двумя эскадронами и истребительно противотанковым дивизионом с западной окраины м.Клевань.

В результате боя убито свыше 300 немецких солдат и офицеров (Прим. Польва форма казаків від німецької майже не відрізнялася), остальные разбежались по лесу. 70 человек, преимущественно русских было взято в плен и расстреляно.

Захвачено: 250 повозок с военным грузом и боєприпасами, 15 транспортных машин, сожжено 2 легковые машины.

Підсумуємо

30 та 31 січня 1944 року два кавалерійських полка  ( 46 і 50 ) 13 гвардійської кавалерійської дивізії безуспішно штурмували Цумань. В ніч на 1.02.1944 р. за наказом командира 6 кавалерійського корпусу рушили на Дубно та Млинів, перекривати шлях відступу німецьких військ з Рівного.

В ту ж ніч, з 31.01 на 1.02.1944, цуманський казацький гарнізон вирушив з Цумань у напрямку Клевані  та далі на Рівне, але північно-західніше Клевані був частково знищений, частково розсіяний по лісах 163 кавалерійським полком 8 кавалерійської дивізії 6 Гвардійського кавалерійського корпусу з артилерійським посиленням. Росіяни, які здалися у полон, були розстріляні.

4.02.1944 р. у районі Цумані заступнику командира 46 кавалерійського полку 13 Гвардійської кавалерійської дивізії здався у полон ескадрон з Цуманського гарнізону у кількості 180 чол. Цим людям було дозволено приймати участь у боях за Дубно та Млинів, надалі ніякої інформації у журналі бойових дій про їх долю немає.

Більше про Цумань у Журналі бойових дій 6 кавалерійського корпусу згадок немає. 5 лютого у наказі Верховного Головнокомандувача Цумань знаходиться у списку населених пунктів, звільнених Радянською армією.

Таким чином, питання про наявність у Цумані  з 1 по 4 лютого 1944 року радянських військ або військ вермахту, чи взагалі відсутність будь-яких військ, залишається відкритим і потребує подальшого дослідження волинськими науковцями та краєзнавцями Цумані.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.