Після Першої світової війни Луцьк став частиною відновленої Речі Посполитої. Внаслідок цілого ряду воєнних і політичних подій (і домовленостей?) українська держава «відступила» частину західних земель, на які претендувала. Почався міжвоєнний період.

Як змінився Луцьк із тих часів?

Попри всі суперечності тієї доби, сьогодні розглядаємо фотографії міжвоєнного міста. Це  підбірка із поштових листівок, знімків невідомих авторів і відомих майстрів на державне замовлення.

Ми вибрали 12 найпоказовіших фотографій, які розкривають дух того часу і які можна відтворити сьогодні з подібним ракурсом. Рухайте вертикальну лінію, щоб оглянути зображення.

Раніше публікували аналогічну підбірку виглядів Луцька часів Першої світової у творчості австро-угорських фотографів.

Фото і візуальне оформлення Олександра Котиса.

Вулиця Винниченка

У 1930-ті роки носила назву Юзефа Пілсудського. Більшість будинків у кадрі збереглися.

Корпус університету

Споруда будувалася як державна гімназія імені Тадуеша Костюшка. Це була одна з перших функціоналістських громадських будівель у місті, яку здали в експлуатацію на самому початку 1930-х років.

Видно, що ліву частину добудували. Повністю змінився декор – його будівля набула в радянський час.

Кафедральна і костел

Вигляд вулиці Кафедральної майже з цієї ж точки, тільки навспак, публікувався в попередній підбірці. Цього разу інший фотограф – Генрик Поддембський у 1925 році – відобразив частину вулиці з кафедральним костелом. Деякі будинки за 90 років «виросли».

§ 400 років єзуїтському костелу: про луцьку перлину цікаво

Православний собор

Собор святої Трійці тиражували на поштових листівках кілька різних видавців. Найпомітніша зміна через 90 років – втрата дашка над бічним амвоном.

§ Руйнація vs перевтілення: як у Луцьку виник Свято-Троїцький собор

Ринок

Здавна склалося так, що одна з найважливіших транспортних осей міста перетинала майдан Ринок. Він втратив своє «магдебурзьке» значення для Луцька з початком ХІХ століття, проте в міжвоєнний час традицію шанували. Справа – характерні торгові ринкові ряди. Ратуші, правда, не відбудували.

Ратуша, цехи і урядники: коли Луцьк був маґдебурзьким

Волинський краєзнавчий музей

Будувався наприкінці 1920-х років як Окружне земельне управління біля котеджів урядової колонії. Був своєрідним містком, за яким у тридцятих намагалися спорудити офіцерську колонію.

Одна з головних споруд міжвоєнного Луцька, яка репрезентує класицизм 1920-х років. В радянський час певний період тут була лікарня. Зараз – Волинський краєзнавчий музей.

§ Урядова колонія: оригінальний куточок міжвоєнного Луцька

Братський міст

На фото 1924 року – відкриття нового залізобетонного моста над міською річкою Глушець. Його спорудили на місці старішого дерев’яного. Давні «ворота» в княже місто, поруч із яким була міська брама і порт, де розвантажували торгові човни.

Після відкриття мосту на ньому встановили 4 скульптурні погруддя (Юзефу Крашевському, Тадеушу Чацькому, Генрику Сенкевичу і Юліушу Словацькому) і назвали іменем Казимира Великого.

Верхню частину мосту зруйнували в радянський час. Нижня збереглася.

Театр ляльок

Має довгу історію. Почав будуватися ще, імовірно, до Першої світової, коли один із міських гласних захотів відкрити електротеатр. У 1925 тут почав функціонувати міський театр імені Словацького, а поряд з ним у цьому приміщенні діяв Міський кінотеатр.

Улюблена панорама

Це улюблена панорама усіх фотографів, які комерційно знімали Луцьк до війни. В оригіналі фото робилися з даху вежі, який був плоским без ґонтового накриття, як зараз. Через цю причину повторити сьогодні фото точно з того ж місця не вдається. Тому і накладаються знімки гірше. Сучасне фото зроблене трохи нижче від місця, звідки робили старий знімок.

Головна пошта

Один із яскравих прикладів функціоналізму. Головна пошта споруджена у 1938 році. За нею розмістився будинок для службовців і колоритний дворик. Споруда завжди використовувалася як пошта.

Пам’ятник оборонцям Луцька

На цьому місці у 1926 році відкрили пам’ятник польським воїнам, які боронили Луцьк від більшовиків у 1919 році. На табличці – імена 20 осіб.

Тут навмисно подане неактуальне сучасне фото. Повторити з того ж місця важко, бо дзвіницю затулятиме кіоск, який поставили недавно.

Інтер’єр костелу

Інтер’єр кафедрального костелу також активно тиражувався на поштових картках. Тут показане фото після середини 1920-х, коли відбулася пожежа. У ній згорів оригінал коронованої чудотворної ікони Луцької Богоматері XVI століття з домініканського монастиря.

Нинішній кафедральний костел – це спадщина Товариства Ісуса в Луцьку.

§ Collegium Luceoriensis: єзуїтські традиції Луцька

Любіть Луцьк!

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.