Військові дії вересня 1939 року між Польщею та Німеччиною, на перший погляд, не поширювалися на територію Волині. Дійсно, німецькі війська на короткий час заходили лише у Володимир-Волинський (16-19.09) та Любомль (16-21.09). Однак, до 17 вересня над містами та залізничними сполученнями вирувала інтенсивна повітряна війна, а на волинських аеродромах у окремі дні базувалася більшість діючої військової авіації Польщі.  

Луцький аеродром для британських бомбардувальників

На Волині до 1939 року існувала розвинена сітка аеродромів.Найбільшим вважався луцький,  який мав великий ангар, споруди служб забезпечення польотів, паливні бункери. Він розміщувався на території сучасного привокзального району. Поруч знаходилися великі склади, казарми та залізничний вокзал. У передвоєнний період аеродром у Луцьку використовувався переважно цивільною авіацією та Луцькою L.O.P.P. (Ліга протиповітряної і протихімічної оборони, напіввійськова організація), яка мала кілька навчально-тренувальних літаків. Під час численних військових навчань на аеродромі базувалися підрозділи бомбардувальної та розвідувальної авіації.

Фрагмент карти Луцька 1932 з позначенням аеродрому. Архів карт Географічного військового інституту 1919-1939

У процесі добудови були польові військові аеродроми у с.Велицьк (Ковельський район) та с.Гнойно (сучасне с.Красностав Володимир-Волинського району). Існувала і чисельна категорія польових розширених запасних аеродромів – Верба, Голоби, Іваничі, Полонка, Фалемичі,  Холопичі, Княгинин, Млинів, Острожець, Рівне, Сарни, Ужинецью

Аеродроми Волині у планах все більш вірогідної війни з Німеччиною розглядалися командуванням ВВП Польщі як резервні тилові бази для комплектації і підготовки нових авіаційних з'єднань.
Аеродром у Гнойно готувався для приймання французьких бомбардувальників «Аміот-143м», Луцький аеродром розглядався як місце первинного базування вже закуплених британських легких бомбардувальників «Фейрі Беттл», підготовки для них екіпажів та спеціалістів з наземного обслуговування.

Командування німецької авіації розглядало Волинь передусім як мережу залізничних сполучень, які забезпечували маневрування та перегрупування бойових частин польської армії, рух бойового спорядження та резервів. Починаючи з 3 вересня практично щоденно авіагрупа KG.55 4 повітряного флоту Люфтваффе, озброєна бомбардувальниками Хейнкель-111Р, знищувала залізничні вузли, вокзали та шляхи сполучень у Ковелі, Луцьку, Володимир-Волинському, Іваничах, Дубно, Рівне, Сарни.  Станом на 16 вересня залізничні траси були багаторазово перервані і заповнені великою кількістю нерухомих потягів.

Бомбардування

Інтенсивно бомбардувався Луцький аеродром, особливо 10 і 14 вересня. Причиною цих бомбардувань було скупчення навчально-тренувальних літаків з евакуйованих у Луцьк авіаційних Шкіл у Радомі-Садкові та Кросно, та цивільних, спортивних і приватних літаків з аеродромів центральної Польщі, що уникали наступаючих військ Вермахту. Під бомбами загинула велика кількість особового складу Шкіл та курсантів, які були поховані у братській могилі на території католицького кладовища (територія сучасного Меморіалу).

Захоплення німецькими військами аеродромів постійного базування призвело до передислокації з 9 вересня на аеродроми Волині Бомбардувальної Бригади, яка внаслідок втрат складалася з 23 двомоторних бомбардувальників PZL.37 «Łos» (Лось) та 32 легких бомбардувальників PZL.23 «Karas» (Карась).

PZL 23 Karas 2

PZL P.11g Kobuz, https://3.bp.blogspot.com/

PZL_P-37, http://www.samolotypolskie.pl/

Вже з 11 вересня з аеродромів Гнойно та Велицьк «Лосями» проводилося бомбардування німецьких колон бронетехніки та мотопіхоти у районі Замосьць-Грубешів-Рава Руська-Яворів-Перемишль-Пшеворськ. Зокрема були атаковані 2 танкова дивізія 22 моторизованого корпусу, 18 піхотна дивізія з 11 корпусу, 1 горна дивізія, 56 резервна дивізія. Всього до 17 вересня бомбардувальниками було проведено 44 бойових вильоти, 13 розвідувальних польотів. У ході бойових дій було збито у повітряних боях 7 польських літаків, 7 втрачено внаслідок аварій і три залишено при вимушених посадках.

Винищувачі PZL P.11 та Р.7 базувалися з 9 вересня на аеродромах Млинів і Острожець, у кількості до 32 літаків. Внаслідок відсутності палива та підрозділів наземного обслуговування, вони не прийняли участі у бойових діях на території Волині.

Нова сторінка історії

Однак польським пілотом були отримані дві перемоги у волинському небі. 12 вересня на аеродром Велицьк були перебазовані два експериментальних літака з варшавського авіаційного заводу – прототип легкого бомбардувальника-розвідника PZL-46 «Sum» (Сом) і винищувач PZL P.11G «Kobuz» (Чеглик, невеликий сокіл). На винищувач механіки Бомбардувальної Бригади встановили 4 кулемети і він був залучений до оборони аеродрому. Пілот поручик Г.Щесни збив на ньому 14 і 15 вересня у районі Ковеля два бомбардувальники Хейнкель-111Р з авіагрупи KG.55.

PZL 11

17 вересня Головнокомандувачем маршалом Едвардом Ридз-Смігли у зв’язку з вторгненням Червоної арміі на територію Польщі був виданий наказ про евакуацію авіації у Румунію. Протягом дня Бомбардувальна Бригада та винищувальні загони вилетіли у бік румунського кордону і перетнули його 17-18 вересня. Частині наземного складу авіаційних підрозділів також вдалося дістатися до Румунії, але його більша частина попала у полон радянських військ.

З навчально-тренувальних літаків авіаційних шкіл у ході війни формувалися невеликі загони для ближньої розвідки. 16 вересня на Луцький аеродром перелетіло 1 відділення Навчальної ескадри спостерігачів, створеної на базі авіацентру у Дембліні на неозброєних  літаках PWS-10, PWS-26, RWD-8. У той же день у Луцьк перебазувалася Чехословацька Розвідувальна ескадра у складі 8 літаків, навчальних розвідувальників-бомбардувальників Potez XXV і тренувальних RWD-8. Ці підрозділи до 18 вересня виконували розвідувальні польоти на завдання командувача обороною Луцька генерала бригади П.Скуратовича.

До 20 вересня діяв аеродром у Велицьку, який як і Луцький був перезаповнений навчально-тренувальними та цивільними літаками. Поручик Е.Піорункевич самостійно взяв на себе командування і організував відльоти на південь справних літаків та комплектацію їх екіпажів. Після відльоту останніх літаків, він озброїв автомобілі кулеметами, знятими з літаків і 21 вересня прорвався через зайнятий Червоною армією Ковель до ще діючої арміі «Полісся».

Із вторгненням Червоної армії на Волинь почалася нова сторінка історії.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.