§ Пробіотики та мозок: як бактерії допомагають боротися зі стресом і депресією

Як мікробіом впливає на психічне здоров'я

Останні дослідження показують, що кишкова мікрофлора відіграє ключову роль у регуляції настрою та рівня стресу. Так звану вісь «кишківник-мозок» науковці розглядають як двосторонню комунікаційну систему між центральною нервовою системою (ЦНС) та мікроорганізмами, що населяють травний тракт. Через нейромедіатори, такі як серотонін, дофамін і γ-аміномасляна кислота (ГАМК), корисні бактерії можуть впливати на роботу мозку та покращувати психоемоційний стан. Знайти ще більше корисної інформації, та дізнатися про вплив пробіотиків на організм ви можете детальніше на сайті.

До 90% серотоніну, гормону, що відповідає за відчуття щастя, виробляється саме у кишечнику. При дисбалансі мікрофлори може знижуватися рівень цього нейромедіатора, що призводить до депресії, підвищеної тривожності та проблем зі сном. Крім того, кишківник відіграє важливу роль у регуляції рівня кортизолу – основного гормону стресу.

Які пробіотичні штами допомагають знизити рівень стресу

Дослідження підтверджують, що певні штами пробіотиків здатні позитивно впливати на психічне здоров'я. До них належать:

  • Lactobacillus helveticus та Bifidobacterium longum – сприяють зниженню рівня кортизолу, покращують когнітивні функції та зменшують тривожність.
  • Lactobacillus rhamnosus GG – впливає на вироблення ГАМК у головному мозку, що допомагає регулювати реакцію на стрес.
  • Bifidobacterium breve – здатний знижувати прояви депресії та покращувати настрій завдяки модуляції запальних процесів.
  • Lactobacillus plantarum – допомагає стабілізувати емоційний стан і зменшує прояви депресивних симптомів.

Регулярний прийом пробіотиків може позитивно впливати на психічне здоров'я, оскільки корисні бактерії підтримують баланс мікрофлори та зменшують рівень запальних медіаторів, які можуть викликати стресову реакцію.

Механізм дії пробіотиків на мозок

Пробіотики впливають на функціонування мозку через кілька механізмів:

  1. Вироблення нейромедіаторів – кишкові бактерії синтезують серотонін, дофамін і ГАМК, що регулюють настрій і стресову відповідь.
  2. Зниження запалення – хронічне запалення пов’язане з підвищеним рівнем стресу та депресією. Пробіотики допомагають зменшити рівень запальних цитокінів.
  3. Зміна рівня кортизолу – корисні бактерії впливають на роботу гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі (ГГН-осі), яка контролює рівень стресового гормону.
  4. Поліпшення якості сну – пробіотики можуть сприяти покращенню сну за рахунок зниження рівня тривожності та нормалізації циркадних ритмів.

Як приймати пробіотики для боротьби зі стресом

Щоб отримати максимальний ефект, важливо правильно вибирати пробіотики та дотримуватися певних рекомендацій:

  • Обирайте комплекси з науково підтвердженими штамами – звертайте увагу на наявність Lactobacillus та Bifidobacterium у складі.
  • Поєднуйте пробіотики з пребіотиками – пребіотики (рослинні волокна) є живильним середовищем для корисних бактерій і підвищують їх ефективність.
  • Дотримуйтесь курсу прийому – для стабільного результату прийом пробіотиків має тривати не менше 4-8 тижнів.
  • Збалансоване харчування – уникайте рафінованих вуглеводів і надлишку цукру, які негативно впливають на мікрофлору.

Пробіотики можуть відігравати важливу роль у зниженні рівня стресу та покращенні психічного здоров'я завдяки впливу на вісь кишківник-мозок. Доведено, що певні штами корисних бактерій здатні зменшувати рівень кортизолу, підвищувати вироблення нейромедіаторів та покращувати загальний емоційний стан. Включення пробіотичних добавок у щоденний раціон може стати ефективним інструментом у боротьбі зі стресом та депресією.