Україна може повністю забезпечити себе сланцевим газом. Якщо розробити план видобутку, то вже за кілька років українці зможуть не купувати газ у Росії, а користуватися власним. Аби розповісти, як це можна зробити ефективно, днями до Луцька прибув український журналіст, сценарист, кінорежисер-документаліст Ігор Чайка. Саме він створив документальний фільм «Газова революція чи Сланцевий цугцванг?».

Автор розповів, що працювати над фільмом почав ще в липні 2014 року під час знайомства з досвідом американських компаній у сфері видобутку нетрадиційного природного газу. Ексклюзивний матеріал, відзнятий у США, став важливою складовою майбутнього документального фільму та демонструє українським глядачам усі переваги, застороги та «підводні камені», пов’язані з видобутком нетрадиційного газу. Знімання другої частини, а також остаточний монтаж та прем’єра фільму відбулися в Україні. 

 

«Ситуація з газом в Україні не ідіотична, а навіть ганебна»

«Цугцванг – термін, який використовують у шахах. Це положення, коли будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції. У такій ситуації перебуваємо й ми, українці. Питання видобутку сланцевого газу в нашій державі постає гостро, втім досі є дуже невизначеним. Ми платимо країні-агресору – Росії – за газ і тим самим оплачуємо війну на Донбасі. Така ситуація навіть не ідіотична, а ганебна», – розповів режисер.

Фільм Ігоря Чайки дозволяє провести розподіл між міфами і реальним станом речей в українському інформаційному просторі щодо видобутку нетрадиційного природного газу та демонструє реальні переваги для національної та регіональної економіки, рівня і якості життя місцевих громад.

 

Автор розповів, що тема сланцевого газу вже набула негативного відтінку до початку війни. Власне, тоді активно поширювалася антисланцева пропаганда, яка фінансували окремі проросійські партії.

«Вони наголошували на тому, що видобуток зруйнує екологію та навколишнє середовище, призведе до постійних землетрусів, масового отруєння населення. Та найцікавіший міф про те, що з крана тектиме вода, яка горить, інакше кажучи, газ, – додав Чайка. – Недарма війну на Донбасі пов’язують із покладами газу на околицях Слов’янська. Однією із найвагоміших причин війни є бажання росіян дістатися до покладів українського газу, відібрати можливість самостійного та незалежного газопостачання».

Втім у США запевняють, що гідророзрив абсолютно не шкодить навколишньому середовищу. У Пенсильванії природа дуже подібна до української. На усій території країни – гори, вкриті лісами, поміж якими протікають річки. Науковці та екологи Америки запевняють, що жодних негативних зрушень серед тваринного чи рослинного світу, а також загалом в екології не буде.

 

«Від людей, з якими зустрічався у США, жодного разу не почув, що сланцевий газ – це зло. Для більшості то ніби золота жила. Головне – правильно домовитися, аби компанія заплатила належну компенсацію. Звісно, є невеличка кількість людей, які із своїх міркувань виступають проти видобутку газу. Але якщо людина не хоче, ніхто не змусить видобувати сланцевий газ у неї на ділянці», – додав він.

Значні поклади газу є й в Україні

Аби розвінчати ці міфи, Ігор Чайка вирішив провести розслідування та дізнатися про усі недоліки та переваги видобутку газу. Для цього він обрав штат Пенсильванія у США. У цих місцях українська знімальна група стала першою, яка відзняла увесь процес видобутку від початку до кінця.

 

«Сланцевий газ – це той самий газ, який ми використовуємо у побуті. Аби його отримати, треба здійснити гідророзрив. Ця технологія особливо бентежить росіян. Вони активно закликають до протесту в цьому питанні. Втім і тут присутній міф, оскільки технологія гідророзриву аж ніяк не нова. За цією технологією уже працювали на Донеччині, і жодних зрушень ні науковці, ні прості жителі не помітили. Якщо дотримуватися усіх норм видобутку, ймовірність виникнення певних змін у навколишньому середовищі майже нульова», – розповів Ігор Чайка.

 

Проект «Газова революція. Усвідомлений вибір» розпочався у партнерстві з Бюро підтримки медіа-проектів Державного департаменту США.

«Вважаю, що у світі нічого не буває випадкового. Коли я зацікавився темою сланцевого газу, то мені на пошту надійшло запрошення взяти участь у конкурсі телевізійних проектів, створених за участі Бюро підтримки медіапроектів Державного департаменту США. Серед запропонованих тем була й тема сланцевого газу. Так ми подалися з проектом на конкурс. Достатньо довго його розглядали, але врешті-решт підтримали, і наша знімальна група поїхала до США», – каже режисер.

 

Ігор Чайка розповідає, що в Україні також є значні поклади газу на території Львівської, Івано-Франківської, а також Донецької та Харківської областей. Режисер розповів, що в Україні цілком достатньо сланцевого газу, щоб вийти на повноцінне забезпечення країни, та ще й продавати паливо за кордон.

«Для остаточного з’ясування треба проводити розвідувальне буріння. Одна розвідувальна ділянка вартує приблизно 180 мільйонів доларів. Власне, Юзівське родовище – одна з імовірних причин збройного протистояння на Донбасі, адже містечко Слов’янськ – центр родовища», – додав Чайка.

 

Під час роботи в США знімальна група побувала на місцях видобутку сланцевого газу в штатах Пенсильванія та Огайо, на будівельних майданчиках, бурових установках, місцях проведення гідророзриву, об’єктах для зберігання води та відпрацьованої рідини. Чайка відзняв інтерв’ю з представниками понад 30 компаній, установ і підрядників, а також представниками місцевих громад, екологічних організацій, науковців, місцевого самоврядування і виконавчої влади штатів.

Таке партнерство з Бюро підтримки медіапроектів Державного департаменту США дозволило отримати ексклюзивний матеріал щодо технологічних особливостей видобутку сланцевого газу, системи поводження з водою, впливу газової індустрії на довкілля та соціальне середовище, що є надзвичайно важливим для створення достовірного і обґрунтованого документального фільму.

«В Америці видобуток газу почався у 2008 році, в період економічної кризи. Власне це дозволило значно покращити економіку США і водночас надати чималу кількість робочих місць для громадян. Це все можна зробити й у нас, – наголосив режисер. – У США дуже жорстко працюють закони. Там питання видобутку газу чітко врегульовано законодавчими нормами. У випадку порушення закону видобувні компанії будуть змушені заплати величезні штрафи. Їм це невигідно, адже один такий штраф може призвести мало не до банкрутства», – розповів режисер.

 

Під час роботи в Україні було відзнято інтерв’ю з керівниками підрозділів вищої та середньої ланки компаній, а також із звичайними робітниками, які працюють безпосередньо на видобутку газу. Не менш важливими є знімання і в місцевих громадах, на територіях яких вже тривають або заплановані роботи: розмови з місцевими жителями, активістами і екологами, представниками місцевого самоврядування та виконавчої влади регіонів, а також представниками екологічних організацій, органів охорони здоров’я, науковців та громадських діячів національного рівня.

Прем’єрний показ фільму «Газова революція чи Сланцевий цугцванг?»  відбувся восени 2015 року на телеканалі ZIK.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.