В липні 1911 році розпочалась етнографічна експедиція по Київській та Волинській губернії.
В її склад увійшли керівник Семен Ан-ський, фотограф і художник Соломон Юдовін, а також музикознавець і композитор Юлій Енгель. Під час подорожі було досліджено такі міста як Луцьк, Ковель, Олика, Заслав, Кременець, Дубно, Рівне, Корець, Муравиця, Шепетівка та інші.
Самен Ан-ський. Колаж Олександра Котиса
За час роботи експедиція обстежила понад 70 містечок «смуги осілості», було зібрано понад 700 предметів старовини, що становили музейну і художню цінність, записано величезну кількість народних казок, прислів’їв, приказок, «1500 народних пісень, до 1000 народних мотивів, пісенних, застільних, синагогальних і музичних (записано на фонограф).
Зібрано декілька сотень старовинних документів, що мають історичне значення, колекції листів видатних осіб, мемуарів, до ста давніх рукописів. Зібрано велику колекцію давніх оригінальних малюнків, титульних аркушів, зроблено близько 1500 фотографічних знімків із стародавніх синагог, внутрішнього їхнього оздоблення, кіотів і амвонів, художніх предметів культу, надгробків, типів, сцен тощо».
Проте найбільшим завданням і результатом роботи експедиції етнограф Семен Ан-ський вважав створення Єврейського етнографічного музею в Петербурзі. Музей було створено у 1914 році. Він працював до 1929 року. Пізніше унікальне музейне зібрання було розпорошене по музеях і бібліотеках колишнього Союзу.
Семен Ан-ський мав два імені: єврейське Шлойме-Зейнвл Раппопорт і псевдонім Семен Акимович Ан-ський. Народився він 1863 році в Вітебській губернії. В шістнадцять років він самостійно вивчив російську мову, освоїв палітурну і ковальську справу і «пішов у народ». Протягом життя він багато подорожував, проживав в Німеччині, Франції, Швейцарії.
Величезний досвід отримав під час експедиції й фотограф Соломон Юдовін, адже навички, отримані в фотоательє, стали в нагоді під час подорожі по Волині та Київській губернії. Одним з результатів цієї експедиції стала серія гравюр на лінолеумі і на дереві «Єврейський народний орнамент», яка не тільки зробила художника відомим, а й, що найголовніше, дозволила йому знайти своє творче обличчя.
Ан-ський під час експедиції працював палітурником, навчав грамоті селянських дітей, влаштовував читання для робітників на вугільних і соляних шахтах та постійно займався самоосвітою.
У 1913 і 1914 були наступні експедиції в розширеному складі по Волині, Поділлі та Київщині, результати цих досліджень були ще більш вражаючими. До звіту Ан-ського про експедиції було приурочено відкриття в квітні 1914 в Петербурзі Єврейського музею, основу якого склали зібрані колекції. Перша світова війна перервала роботу етнографів і знову повернула Ан-ського до громадської діяльності: він займався організацією комітетів допомоги єврейським біженцям.
Кілька років тому Petersburg Judaica Center та the Ukrainian Jewish Encounter на основі оцифрованої експедиції Ан-ського по Волині та музичних записів, зібраних в ході подорожі змонтували чотири відео презентації, на яких можна розгледіти до дрібниць Волинь початку століття, так як її бачили учасники експедиції.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
