У Шацьку навчали, як оформляти пасхальні корзини

Працівники Шацького районного Будинку культури провели годину спілкування для слухачів університету третього віку на тему «Пасхальні традиції».

Про це повідомляє Район.Шацьк.

Ведучі заходу Ольга Гайова та Марія Шпак розповідали про Великдень — дуже велике і шановане свято у християн.

Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві: прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини, інколи й знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Празникували на Великдень три дні. У перший день усі сиділи вдома; другого дня пекли млинці, готували вареники, ходили в гості до родичів, кумів, знайомих.

Важливим атрибутом Великодня є пасхальний кошик. Для господинь це відповідальний момент, адже кожній хочеться, аби її кошик виглядав найкраще, аби продукти у ньому були гарно поскладені, а рушничок захоплював красою.

Працівники культури показали майстер-клас з прикрашання кошика та оформлення святкового букета з гілочок верби та писанок.

Що ж має бути у пасхальному кошику?

Підбір продуктів у кошику не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення. Пасхальний кошик або «свячене» має складається із таких наїдків: паска-бабка, сир-масло, яйце-писанка, шинка-ковбаса, хрін, букшпан-мірта, сіль.

Неодмінними атрибутами пасхального кошика є рушничок та свічка. Рушничок – це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом, а нитка символізує життя.

Всі ці символічні продукти та речі є важливою частиною свята, за допомогою якої людина долучається до вищого та вічного.

Працівники будинку культури розповіли, як правильно зібрати великодній кошик, наголосили, що алкогольні напої класти в кошик ні в якому разі не можна. Ще важливо пам’ятати — нічого освяченого не можна викидати, з’їжте самі, поділіться з рідними, роздайте нужденним.

А слухачів університету третього віку закликали не забувати стежки до народних джерел, любити людей, бажати їм добра та миру на нашій землі.

 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.

Коментарі