7 лютого під час засідання Національної комісії ЮНЕСКО оголосили про початок номінування археологічної культури Трипілля-Кукутень до списку всесвітньої спадщини. Процедура триватиме від трьох до чотирьох років.

"Трипілля для України, все одно що друїди й кельти для ірландців чи грецька міфологія для усієї західної цивілізації. Це основа і відбиток ментальності української нації. З 1990 року досліджую міфологію, мистецтво та світогляд трипільців. Вони жили на території сучасної України сім тисяч років тому. Поклонялись Великій Богині Літі і Сонцю-Радуху. Будували велетенські міста з дво- і триповерховими житлами. За легендою, приручили коня. Прожили близько двох тисячоліть на території нашої держави. З невідомих причин покинули свої поселення і цю землю, розпорошились по світу", - каже письменниця Леся Гончар.

У 1993 році організувала першу мистецьку виставку незалежної України у Сполучених Штатах "Мистецтво світанку цивілізації" у Вашингтоні. Поєднала образотворчі досягнення доби Трипілля та сучасні українські. Виставку показали у десяти американських штатах. Автор збірки історично-фантастичних повістей про Трипільску культуру для дітей "Пам'ятниці Предків". Онучка письменника Олеся Гончара. Заміжня за скульптором та козаком Русланом Найдою.

Початку номінування передувала зустріч українських та румунських дослідників трипільської культури у Генеральному консульстві Румунії в місті Чернівці. Вона відбулася 31 січня. Українську частину проекту представив фахівець з трипільської культури Михайло Відейко. У ній запропонував внести до списку всесвітньої спадщини 2 тис. археологічних пам'яток V-IV тисячоліть до н.е. 300 з них знаходяться на території Чернівецької області. Румунську частину проекту презентують у кінці лютого у місті Сучава. Також до процесу номінування мають приєднатися молдовські дослідники.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.