Вулиця Потапова тягнеться в центральній частині міста від вулиці Степана Бандери до вулиці Нестора Бурчака паралельно з Винниченка.

Хоча географічно вона розташована на здавна заселеній території, власне міська забудова тут почалася лише в ХХ столітті. 

Велику роль у формуванні вулиці зіграло будівництво чотириповерхового житлового будинку для працівників Земельного банку у 1929 році. Автором проекту був архітектор Мар’ян Лялевич, який використав свої напрацювання в класицизмі для своїх луцьких споруд. Цей будинок був першою і найбільшою спорудою на цій вулиці аж до Другої світової війни.

§ Палладіанський палац у центрі Луцька. Чистота стилю

Упродовж тридцятих років на вулиці з’явилося ще кілька житлових будинків у функціоналістському стилі і інші. Так до кінця тридцятих сформувалася забудова верхньої частини вулиці. Тоді вулиця називалася Банкова.

Трохи нижче – ближче до Сапалаївки – були одноповерхові будинки. Сучасна вулиця Потапова у районі міської дезінфекційної станції має відгалуження. Це колишня довоєнна вулиця Веселкова, на якій було всього кілька будинків. Імовірно, вона з’явилася раніше, ніж сучасна Потапова, бо тут є кілька будинків старішої архітектури.

За Сапалаївкою – уже радянська забудова. Тут є котельня, школа; перспективу вулиці замикає один із корпусів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Поруч – університетська каплиця. В цьому місці Потапова переходить у вулицю Нестора Бурчака.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.