5 грудня 1928 року в родині луцького архітектора Тадеуша Краффта народилася донька Барбара. Спочатку донька разом із мамою Джозефою Саришевською проживала в Варшаві, а батько в Луцьку, де працював архітектором. 

В період з 1922 по 1932 роки Тадеуш Краффт обіймав посаду районного архітектора в Ковельському повітовому старостві. В 1932 Тадеуш переїхав до Луцька на постійне проживання. Сім’я Краффтів проживала по вулиці Елізи Ожешко (пол. Orzeszkowej, зараз Бойка, – ХЛ). З 1932 року Тадеуш Краффт працював як луцький міський архітектор у Волинському відділені Товариства архітекторів Речі Посполитої, президентом якого був Францішек Кокеш. 

Вулиця Елізи Ожешко в тридцятих. По центру вулиці прокладають водогін. З архіву Луцького водоканалу

Барбара разом із матір’ю Джозефою Саришевсько, nto.pl

Тадеуш Краффт, nto.pl

У 1930-х роках на території Волинського воєводства постійно жили і працювали лише сім архітекторів, які мали право виконувати проекти будівель всіх типологічних груп. На Луцьк таких було четверо: Францішек Кокеш, Владислав Стахонь, Сергій Тимошенко та Тадеуш Краффт. Батько Барбари виступив автором ряду статей, присвячених будівництву на Волині, що публікувались на сторінках часопису «Волинські технічні відомості» (1925-1939). 

Матір Барбари Джозефа не лише займалась домашніми справами, вихованням чотирьох дітей, а й мала багато талантів: грала на скрипці та піаніно. Старша на чотирнадцять років сестра Барбари Марія стала талановитою співачкою. В автобіографії Барбара порівнює свою маму із Кармелітою, і не раз згадує про її «іспанський характер». В десятилітньому віці Барбара часто супроводжувала батька на вечори в Клубі інтелігенції в Луцьку. Вона згадує, що засідання відбувалися в прекрасній дерев’яній віллі з  верандами та парком. 

Барбара разом з подружками із Луцька, nto.pl

Разом з родичами Барбара часто відпочивала поблизу річки Стир біля замку Любарта. Про один із таких відпочинків згадує її подружка заслужений польський архітектор Ірена Червінська-Оборська. 

«Дорослі забирали нас над річку Стир,  недалеко замку Любарта. То була елегантна пристань, як в американських фільмах. З кав’ярнями, ресторанами. Пані носили тоді вовняні купальні костюми, навіть мокрі вони не прилягали до тіла. Якби костюми прилягали, почувалися б голими».

В Луцьку на пляжі. Міжвоєнні роки

Для обох батьків це був другий шлюб, адже обоє втратили свою другу половину в часи Першої світової війни. В Джозефи була старша донька, а в Тадеуша двійко синів. Барбара була пізньою дитиною, мати народила її у віці сорок років, а батькові було п’ятдесят. 

Про роки свого перебування в Луцьку Барбара видала книгу в 2016 році під назвою «Крафтувна в країні чарів», яка написана в формі діалогу з польським драматургом Ремігіушем Гжеля.

Обкладинка автобіографії «Круфтувна в країні чарів», dziupla.sowa.pl

В 1939 році в Луцьк прийшли радянські війська. В їх помешкання підселяють росіян, сім’я Барбари, змушена була жити на кухні. В результаті через рік родина переїжджає до Володимира-Волинського, батько тяжко хворіє. Саме в Володимирі сім’ю Краффта хотіли відправити до Сибіру, але матір Джозефа сказала росіянам, що її чоловік хворий на тиф і скоро помре. Це врятувало їх сім’ю від заслання. 

Родині не вдалось виїхати до Польщі, а навпаки в 1942 разом із хворим батьком вони повертаються до Луцька, де проживають в бараці. Батько помирає. Тадеуша Краффта поховали на луцькому кладовищі. На короткий час Барбара разом з матір’ю з бараку переїхали жити до помешкання знайомих в Луцьку, який був тоді під німецькою окупацією. 

З Луцька Барбара разом з мамою переїхали до міста Лодзь. Перші роки проживали за адресою Погоновського, 24, кімната 26. Мама знайшла роботу кравчинею. 

В 1948 році закінчила драматичну студію при «Старому театрі». Її керівником був Іво Галл –  один з найвизначніших акторів та сценографів тогочасного польського театру. 

Актриса з красивим глухим голосом відразу ж після закінчення театральної студії запрошується на радіо, виступає на естраді як співачка, працює на телебаченні в якості ведучої.

За своє життя Барбарі довелось зіграти на сценах театрів польських міст Гданська, Лодзі, Вроцлава, Варшави. Першу роль в фільмі Барбара зіграла в 1953 році в картині режисерів Я. Рибковського і Я. Фетке «Справа, яку треба залагодити». Справжній успіх і знаменитість акторці приніс фільм «Попіл і алмаз» (1958).

В 1955 акторка одружується з колегою Міхалом Газдою, в подружжя народжується син Пьотр.

Шлюбне фото з першим чоловіком Міхалом Газдою, wysokieobcasy.pl

Акторка працювала з відомими польськими режисерами Войцехом Хасом, Анджеєм Вайдою, Янушем Моргенштерном. Одна з найвідоміших робіт акторки роль у фільмі В. Хаса «Як бути коханою» (1962). 

Кадр із фільму «Як бути коханою» 

Кадр із фільму «Рукопис, знайдений у Сараґосі» 

Театральна постановка «Завтра прем’єра» (1962), weekend.gazeta.pl

У 1982 році Барбара переїжджає до США, де проживає шістнадцять років, а в кінці 90-х повертається до Польщі. Тоді ж вона одружується вдруге з Арнольдом Седнером, директором Міжнародного інституту в справах емігрантів в Сан-Франциско. Шлюб тривав два роки, адже в 1984 році Арнольд помер. Акторка важко переживала втрату. Далі був переїзд до Лос-Анджелеса та отримання американського громадянства. В 1998 році Барбара вирішує повернутись до Польщі, де зараз паралельно із зйомками в кіно, не полишає гру в театрі. 

В грудні  2016 року Барбарі виповниться 88 років. В доробку акторки десятки успішних ролей в кіно, кілька державних нагород та орденів.

2016 року Барбарі виповнюється 88 років, i.iplsc.com

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.