Рубрика #геральдичні нотатки – про герби волинських міст. Про те, як вони змінювалися упродовж історії, як виглядали, які невідомі варіанти незатверджених гербів. Геральдична історія, вважаємо, є ще одним хорошим способом пізнати минуле Волині.

Поява герба. Перші варіанти

Вважається, що геральдична традиція зародилася в XII столітті у Європі з рицарського середовища. Розповсюджена думка, що воїнів, у яких було закрите обличчя, треба було якось знакувати для розуміння, свій він чи чужий. Тому щити стали розписувати. Спочатку це були прості знаки, далі зображення ускладнювалися. Припускають, що далі це поширилося на окремих осіб, далі на цехи міста, монаші згромадження. У ХІІІ столітті герби у Європі вже були поширеним явищем.

Коли ж Луцьк отримав свого герба? Ми маємо дуже цікаві відомості. Дослідник Богдан Колосок припускає, яким міг бути давній луцький герб. Він пише, що в документі 1552 року зображений малюнок з гармати, над яким написано «Луцъко». На луцькій гарматі була така емблема: човен з зіркою і кільцем. Зображення дуже цікаве і справді могло б претендувати на міський герб. Тим більше, що символіка води і човна доречна для тодішнього Луцька з його розташуванням на річці та посеред великої кількості боліт і води.

Фрагмент книги Богдана Колоска "Луцьк - пам'ятка архітектури та містобудування"

Проте інша дослідниця, Олена Бірюліна, вважає, що це не був герб Луцька. Документ є описом замку і в ньому вказується перелік наявного майна. Гармата з емблемою була серед цього майна. Її перемалювали в документ. А слово «Луцьк» опинилося біля зображення випадково. Його написали, щоб ідентифікувати документ як опис саме майна, наявного в Луцьку. Ця гармата використовувалася для оборони луцького замку як державного і була привозною, а відтак там просто не могло розміщуватися герба Луцька.

Інше цікаве джерело це книга польського шляхтича і хроніста Бартоша Папроцького «Gniazdo cnoty» 1578 року. Там подано зображення святого Миколая на гербі Луцька. Завдяки роботі польських цифрових архівів маємо цифрову копію цієї книги.

На сторінці зліва бачимо герб Волині, а справа - герб Луцька.

Коронована ікона Луцької Богоматері?..

Святого Миколая можемо зустріти і на печатці луцької ради. А, от, на печатці іншого органу маґістрату – лави – був архангел, що стоїть на колінах. Існує думка, що це міг бути архангел Михаїл. Вважають, що печатка виконувала функцію міського герба, тому поняття герба і печатки прийнято вважати тотожними.

Міська печатка з Миколаєм. Фото з архіву Оксани Штанько

Лавнича печатка з зображенням архангела

Цими символами користувалися у XVII-XVIII століттях. Проте у 1782 році на печатці з’являється інший герб – дівчина, яка тримає два вінки над двома вежами, які розташовані на човні. Де подівся святий Миколай, може пояснити думка Тадеуша Свіщовського з 1939 року.

«Ніхто донині не пояснює причини, у зв’язку з якою було зображено вінки в руках постаті, що стоїть у човні. Таке пояснення з’являється у зв’язку з наявним до сьогоднішнього дня звичаєм, що існує в Луцькому костелі. У першу неділю липня в костелі відправляється богослужіння в пам’ять про мученика-лицаря Святого Рецеса. Реліквію святого привіз до Луцька з Риму у 1630 році тогочасний єпископ Ґроховський для того, щоб просити Бога відвернути «смертоносне повітря», яке нищило жителів міста. У зв’язку з богослужіннями, священик роздає дівчатам невеликі зелені вінки у пам’ять про день, коли до Луцька привезли реліквію та припинилася чума», - пише автор.

Очевидно, заміна символіки сталася пізніше 1630 року.

Зображення з сайту Геральдикум

Новий герб має одну неймовірно цікаву деталь – корону на голові. Ми знаємо, що в 1749 році у Луцьку відбулася дуже важлива подія – коронування чудотворної ікони Луцької Богоматері у домініканському монастирі. Пишна церемонія з залученням 5-х єпископів і державних високопосадовців відбулася 8 вересня на території монастиря. Детальніше про це тут. В середині XVIII століття волинський підстолій Станіслав Манецький замінив герб Луцька на використовуваний Манецькими образ човна. А що подія коронації набула резонансу, то помістив на човні Діву Марія з короною, що символізувало образ з ікони Луцької Богоматері, яка вважалася захисницею Волині. Ще в міжвоєнний період ХХ століття експерт Геральдичного Архіву А. Хоміцький припустив, що саме коронування 1749 року ікони спровокувало замінити герб Луцька на новий.

Луцькі герби в імперії Романових

В ХІХ столітті, коли Волинь опинилася у складі Російської імперії, герб міста коректувався. Ось як відгукувалися міські чиновники про міський герб у 1839-1840 роках.

«Издревле городъ Луцкъ имѣлъ форму лодки, окруженной водой, и имѣлъ двѣ главныя башни... Въ знакъ побѣдоносности изображена вѣнценосная дѣва". Къ уже имѣющемуся гербу по россійскому обычаю была добавлена верхняя часть съ гербомъ Волынской губерніи. Однако, этотъ гербъ не былъ утвержденъ. Въ литературѣ описанъ, напримѣръ, такой неутвержденный проектъ герба Луцка Волынскаго намѣстничества: "Въ верхней золотой части щита гербъ Волынскій, въ нижней, червленой части, вѣнценосная дѣва, стоящая въ лодкѣ и держащая въ каждой рукѣ по вѣнку надъ башнями. Вѣнки золотые, дѣва, лодка и башни - серебряные. Вода - лазуревая, лицо дѣвы – розовое».

Герб першої половини ХІХ століття. Зображення з сайту Геральдикум

Далі була два проекти оновленого герба. Перший проект з’явився у 1860 році, але його не затвердили.

«Въ червленомъ поле серебряная стоящая на такой же лодкѣ между 2 серебряными башнями съ червлеными швами дѣва, украшенная серебряной о 4 зубцахъ короной и держащая въ рукахъ 2 серебряныхъ вѣнка».

Незатверджений герб Луцька 1860 року. З сайту Геральдикум

У 1890 році волинський губернатор запропонував оновлений варіант: острів з замком і восьмикутним гербом на вежі. Спеціалісти російської Герольдії (установа, яка затверджувала герби) доповнили проект. В результаті вийшов герб із замком і рицарем з мечем та хрестом. Його затвердили у 1911 році. Це була перша офіційна заміна жінки з вінками.

Герб із підшипником

У міжвоєнний час захотіли вернутися до образу жінки з вінками. Про те, як це було, пише Ельжбета Зєлінська.

«У 1938 р. міська символіка вперше стала приводом для жвавої дискусії серед луцьких депутатів та всієї міської громадськості. Рада звернулася до МВС про остаточне затвердження гербом Луцька зображення жінки в човні. Це рішення викликало гостру критику деяких суспільних кіл, про що може свідчити іронічна за тоном викладу стаття «Поради для Ради», вміщена у виданні «Głos Wołynia». Автор пропонує депутатам «остаточно вирішити справу герба Луцька й оприлюднити відповідне повідомлення про це, оскільки за останніми версіями цей герб представляє дівчину в човні з піднятими руками, причому точно невідомо у зв’язку з чим у неї підняті руки (…). Отже, спочатку потрібно було б опустити її руки, оскільки не годиться мати на гербі настільки боязку жінку»».

У 1938 році міська рада ухвалила вернутися до герба другої половини XVIII століття, але Міністр внутрішніх справ Польщі його не затвердив.

Герб 1938, якого не затвердили. Зображення з часопису Ziemia Wołyńska за січень 1939

Новий герб затвердили аж у 1982 році. Радянський з підшипником.

«Герб имеет форму пересеченного снизу щита, обрамленного узкой золотой каймой. Верхняя часть красного цвета, нижняя синего. Цветовая гамма поля щита соответствует цветам Государственного флага УССР. В центре щита изображена въездная башня Луцкого замка, как символ мужества в борьбе с иностранными захватчиками. Башню окружает голубое кольцо, правую часть которого составляет подшипник, а левую – шестерня, которые символизируют развитие индустрии. В основании кольца находятся красные серп и молот, в центре серебром помещена дата "1085" - год первого упоминания о городе в летописи. В верхней части щита золотом начертано название города на украинском языке ЛУЦЬК».

Радянський луцький герб. Зображення з сайту Галереї мистецтв

У дев’яностих було кілька творчих груп з різними проектами гербів.

Новий герб затвердили у 1998 році.

Герб Луцька з 1998 року. Зображення з сайту Галереї мистецтв

Нарешті в 2007 році знову змінили герб Луцька – той, що є зараз.

«В щиті з заокругленою нижньою частиною (т.зв. іспанський) у золотому полі  срібна гербова постать Святого Миколая у повному єпископському вбранні, босоніж. Золотом виділені основні єпископські відзнаки – німб, патериця, єпітрахіль та Євангеліє. В правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, що символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. У лівій руці він тримає розгорнуту книгу, що символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією», - ідеться на сайті Луцької міської ради.

Сучасний герб. Зображення з сайту Луцької міської ради

***

Як видно, історія луцького герба дуже не проста і має ряд загадок. Кожна епоха продукувала свій герб, а деяка навіть не один. Тож маємо цілий ряд офіційних і незатверджених гербів Луцька.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.