У п’ятницю, 27 травня, заповідник «Старий Луцьк» організував щорічну наукову конференцію «Любартівські читання». Подія присвячена 400–річчю кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла. До заходу долучилось багато шанованих осіб міста та Волині, серед них: професори, доктори, кандидати  наук історичного факультету СНУ імені Лесі Українки. Приємно, що до роботи конференції долучилися і гості з Володимир–Волиського музею.

Програма заходу була досить насиченою, охоплено великий діапазон досліджень, представлено доповіді як періоду Середньовіччя, так і Нового та Новітнього часу.

Досить цікавою виявилася доповідь професора історичного факультету СНУ Ярослава Шабали, присвячена коронації Вітовта. У легкій та доступній формі він виклав цікаві факти, пов’язані з певними суперечностями, що перешкоджали даній події. Не оминув доповідач і з’їзд європейських монархів, який напряму пов'язаний з коронуванням. Саме на з’їзді Ягайло здійснив демарш, та висловив протест проти надання Вітовту королівського титулу. Важливо те, що саме після суперечностей стосовно королівського титулу Вітовта сильно загострилися відносини між Литвою та Польщею, що спричинило війну.

Не менш цікавою була стаття доктора політичних наук, професора Валерія Бортнікова на тему «Торгівля, податки й збори у сфері управління Луцької міської думи кінця ХІХ – ХХ ст.». Валерій Іванович розповів про різноманітні податкові стягнення (збори з аукціонних продажів, собак, коней та екіпажу, реалізацію алкоголю, торгові промисли та інші), за рахунок яких поповнювалась місцева казна. Цікавим було транспортне оподаткування. До прикладу, власники транспортних засобів повинні були сплачувати так звані «мостові» й «переправні» стягнення у вигляді зборів за перетинання Стиру в певний спосіб.

Авторка «Хронік Любарта» PhD Оксана Штанько розповідає про сприйняття чуми у свідомості луцьких міщан 1560-х років. Фото Володимира Пришляка

Приєдналася до участі в «Любартівських читаннях» і голова Волинської Просвіти Людмила Стрільчук, яка прийняла активну участь в роботі конференції. Вона  зі своєю колегою Валентиною Петрович презентували глядачам доповідь на тему «Реституція культурних цінностей: українсько-польський вектор». Варто відмітити, що термін Реституція культурних цінностей трактується як особлива форма повернення майна історичного, наукового, художнього та іншого культурного значення, неправомірно вилученого і вивезеного під час збройного конфлікту державою-окупантом.

Саме питання українсько-польської співпраці в спектрі культурних цінностей тривалий час було досить болючою та мало результативною справою. Нині україно–польські відносини та їх співпраця знову набирають актуальності серед дослідників.  Як наголошують автори, питання реституції культурних цінностей досить пожвавилося після державного візиту до України президента Польщі Кваснєвського 20–22 травня 1997 року, у ході якого було підписано угоду «До порозуміння та єднання». Згодом польськими експертами було відмічено прагнення та сприяння співпраці двох держав у сфері культурної спадщини, польські делегати мали змогу пересвідчитися, що культурні цінності зберігаються в належному стані.

Хочеться висловити щиру подяку організаторам заходу «Любартівські читання» перш за все за гарну гармонійну атмосферу, яка була створена для гостей та за сприяння у публікуванні наукових досліджень як «старожилів» дослідної справи, так і молоді, яка лише розпочинає свій науковий шлях.

***

Від редакції. Даний матеріал написаний студенткою історичного факультету СНУ імені Лесі Українки Людмилою Балецькою. «Хроніки Любарта» відкриті до співпраці і запрошують тих, кому цікава історія, тих, хто має і хоче сказати своє слово в цій справі, а також молодих журналістів і просто тих, кому цікаво писати, спробувати свої сили. Звертайтеся, будь ласка, на пошту hroniky@gmail.com.