У російському інтернеті стали доступні унікальні історичні книги про Волинь, видані у середині ХІХ століття.

Оцифровані у великій роздільній якості книги-альбоми опублікували на сайті Державної публічної історичної бібліотеки Росії.

Це відомий восьмитомник «Памятники русской старины в западных губерниях», який видавався у 1868-1885 роках. Перші чотири томи 1868-1869 років присвячені Волині. У них містяться хромолітографії (кольорові малюнки, виготовлені спеціальним методом) з виглядами місцевостей та окремих пам’яток Володимира-Волинського, Луцька, Острога та Овруча. Крім того, в альбомах можна знайти карти цих міст часу формування книг.

Особливістю розміщених на сайті бібліотеки альбомів є те, що вони відскановані у високій якості. Можна роздивитися навіть шорсткість паперу. Новизна у тому, що раніше в інтернеті не були доступними ці альбоми з такою деталізацію і з натуральними кольорами. Тепер же побачити це все зможе кожен на сайті бібліотеки.

Цікаво, що на інтернет-аукціонах за два томи цієї серії в хорошому стані дають до 10 тисяч доларів. 

Фрагмент

Покровська церква на нинішній вулиці Данила Галицького у Луцьку

Фрагмент панорами Луцька зі Святої гірки

Панорама Луцька зі Святої гірки (тепер вулиця Гаврилюка)

Руїни Дмитрівської церкви на вулиці Кафедральній у Луцьку

Храм Йосафата Кунцевича у Володимирі-Волинському

Мстиславський собор у Володимирі-Волинському

Хто і чому створив ці книги

Основним автором текстів видання є професор Київської духовної академії, церковний історик і літературознавець Микола Петров. Проте ініціатива випуску таких альбомів належить іншій людині. 

Восени 1866 року західними краями Російської імперії мандрував дійсний і таємний радник Помпей Батюшков. Разом із ним «съ Высочайшаго свѣдѣнія» перебував художник Московської оружейної палати Дмитро Струков. Саме він зробив малюнки, за якими потім у петербурзькій майстерні Олександр Беггров виконав кольорові літографії волинських і не тільки пам’ятників старовини. Проте підбір змальованих об’єктів був ідеологічним. Як пояснювали пізніше Батюшков з Петровим, вони підбирали лише ті факти й об’єкти, які стосуються православ’я, які сприяли або перешкоджали йому. Дуже характерна цитата, яка пояснює мету цього та деяких інших видань.

«Въ настоящее время къ числу важнѣйшихъ задачъ русскаго государства и общества въ отношеніи къ Волыни относится и та, чтобы представить въ ясномъ свѣтѣ коренныя начала русской народности и православія, развивавшіеся на Волыни въ первый періодъ ея исторіи, обозначить сторонніе и наружные наслоенія на коренной пластъ мѣстнаго русскаго населенія, наложенные на него литовскимъ и особенно польскимъ владычествомъ, и ослабить ихъ дѣйствіе , и, наконецъ, провести въ сознаніе различныхъ слоевъ мѣстнаго населенія мысль о необходимости и неизбѣжности полнѣйшаго объединенія этой окраины Россіи съ другими коренными ея частями».

План Острога

Руїни замкової церкви в Острозі

План Овруча

Костел в Овручі, який перетворили у православну церкву

Фактично, автори збирали тільки вибіркову історію, яка була цікава їм як представникам російської держави. Це правда, зовсім не знецінює художньої та історичної вартості альбомів і книг цих авторів. Просто про ідеологічний фактор не треба забувати.

«Памятники русской старины в западных губерниях» описують міста Волині, Холмщини та міста Вільнюса. Всього томів. У волинській частині видання – 27 малюнків.
 

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.