Уже понад 100 років офіційною датою перших археологічних відкриттів у Луцьку вважають 1852 р. й пов’язують її із виявленням гробниці при церкві Івана Богослова на території Верхнього замку, згадку про яке вперше опублікував секретар Київської археографічної комісії – Орест Левицький у 1903 р. Більше того, згідно з припущенням останнього, знайдена усипальниця належала Турово-Пінському, а згодом Луцько-Острозькому єпископу Кирилові Терлецькому. До речі, останній згідно з усіма трьома заповітами (перший – 19.09.1595 р., другий – 5.08.1598 р., третій – 2.04.1607 р.) мав бути похований саме у згаданому храмі.
За висловом О. Левицького інформація про це відкриття опублікована на сторінках газети Dziennik Warszawski 1852 r. № 337, однак її, як він сам зазначає “не удалось отыскать въ Кіевѣ”. Отже, дослідник отримав ці дані ймовірно від когось із своїх колег та не був ознайомлений з першоджерелом особисто.
Як нещодавно вдалося з’ясувати, у згаданому номері Dziennika Warszawskiego й справді йшлося про виявлення намогильної плити Кирила Терлецького, однак не у Луцьку, а на полі в ур. Монастирська смуга, поблизу с. Куп’ятичі (Купяцічы) Пінського р-н Брестської обл. неподалік родинного маєтку єпископа. Підтверджує цю інформацію й опубліковане в 1864 р. повідомлення у виданні Историко-статистическое описаніе Минской епархіи. Також, в ньому зазначено, що на виявленому там надгробному камені було викарбовано: “преставися рабъ Божій Кириллъ Семеновичъ Терлецкій…епископъ Пинскій и Туровскій, а положенъ бысть здѣ лѣта Божыя 15… мѣсяца мая”.
(зображення збільшується)
Прикметно, що ця надгробна плита не єдина. Ще одна знаходилася у Свято-Успенській церкві у Перковичах (Пярковічы) Дорогичинського р-н н Брестської обл., куди за деякими припущеннями перевезли тіло із Луцька. Напис на цій плиті був наступний:
“Түт лежит тѣло ве
лебного еп(и)ск(о)па
Лүцкого и Ѡстроз
ского Кирила Терлец
кого. А положено
рокү ҂а҃х҃(…) (16…) м(е)с(я)ца (…).
Которыи был прежде
еп(и)ск(о) пом Пінским лѣт і҃ (10),
(…) еп(и)ск(о)п(о)м
лѣтъ двадесѧт.
К(ирилъ) Т(ерлецкии),
е(пископъ) Л(уцкии) і Ѡ(строзскии)”.
В обох випадках дата поховання єпископа Терлецького не дописана й можливо надгробки завбачливо були виконані в часі написання заповітів… Однак, зараз не про це.
Намогильна плита з Перкович
З огляду на вищезгадане, можемо стверджувати, що перші дослідження на місці церкви Івана Богослова відбулись зовсім не у 1852, а натомість в 1854 р,. коли на пам’ятці працював київський археолог Потапов, який начебто віднайшов могилу Любарта Гедиміновича. Щоправда інформація про ці дослідження теж практично відсутня й ґрунтується лише на повідомленні депутата Волинського губернського статистичного комітету В. Рогге, яку він же записав зі свідчень місцевих мешканців.
Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.
