Джерело: Волинський монітор

Образ Матері Божої Казимирецької кілька років тому реконструювали завдяки ініціативі Фундації культурної спадщини, яка з 2013 року займається реставрацією колегіати в Олиці.

У 2016 році, під час Світових днів молоді у Кракові, ікону освятив Папа Франциск.

1 липня ікону Матері Божої Казимирецької доставили в кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку. З часом її мають передати богородичному санктуарію, який у майбутньому заснують в Олиці.

13 липня образ уперше за багато років представлять вірянам під час святої меси, яку відправлять у Казимирці.

Під час передачі ікони пароху луцького кафедрального собору, отцю Павлу Хом’яку нам випала нагода поспілкуватися з головою Фундації культурної спадщини Міхалом Лящковським та Міхалом Зьоловичем, відповідальним за відновлення підлоги олицької колегіати, про їхню працю на Волині та долю ікони.

– Скільки часу Ви працюєте на Волині?

– Реставраційними роботами на Волині ми почали займатися ще у 2012 році, коли приїхали до колегіати Святої Трійці в Олиці. Спочатку ми провели підготовку. У 2013 році зробили всі експертизи (конструкційні, статичні, водовідведення, роботи, необхідні для збереження різноманітних елементів) і з 2014 року ведемо повноцінну реставрацію колегіати – найбільшого й найвеличнішого католицького костелу на Волині.

– Чому саме Олика?

– Ми дійшли висновку, що цей об’єкт вартий того, аби його зберегти, попри те, що парафія вже не настільки велика, аби утримати такий костел. Пам’яток такого класу на території Волині більше нема, і варто постаратися, щоби зібрати кошти на відновлення цього костелу. Ми знайшли дуже багато осіб та організацій, які підтримують нашу діяльність. Це й Міністерство культури і національної спадщини Польщі, Сенат РП, Міністерство закордонних справ, інститут «Polonika». Вдалося зібрати величезну суму, щоби відродити костел.

– Звідки виникла ідея реконструювати ікону Матері Божої Казимирецької?

– Порозмовлявши з єпископом Віталієм Скомаровським, ординарієм луцьким, ми дійшли висновку, що варто, аби Олика була живим місцем, щоб це був не лише музейний об’єкт. Досліджуючи історію Олики та радзівілівської ординації, ми натрапили на інформацію про те, що в XVII ст. один із Радзівілів звершив паломництво в Палестину, звідки привіз ікону Матері Божої. У XVIII ст. цю ікону скопіювали, копію передали храму в Казимирці, теперішній Кузьмівці (село в Сарненському районі Рівненської області). Доля оригінальної ікони невідома, а та, яка була в Казимирці, пропала під час Другої світової війни. Вціліли виключно кілька іконок, на яких зображена Божа Матір. І ікона, яку ми привезли, – це відтворення образу. Це не абсолютно ідентичне зображення, адже нам достеменно невідомо, як точно виглядав взірець. На старих фото можна побачити лише деякі частини, а саме руки, обличчя – те, що було видно з-під срібного окладу, який оздоблював ікону. Тобто найточніше відтворені саме ризи ікони. Мистецтвознавці знайшли аналогічні серед подібних ікон, бо це популярна ікона Матері Божої Salus Populi Romani (порятунку римського люду), на якій Богородиця тримає Дитятко, зі скіпетром і державою. Цю ікону відтворили згідно з традицією на дошці. Оклад виготовили з позолоченого срібла.

У 2016 році ікону символічно передали єпископу Віталію Скомаровському, ординарію Луцької дієцезії, а під час Світових днів молоді у Кракові Папа Франциск її освятив. Образ Матері Божої Казимирецької був відомий своїми благодатями, кількадесят див задокументували ще у XVIII ст. І дуже символічно, що Матір Божа повертається до своєї дієцезії.

Єпископ Скомаровський також анонсував створення богородичного санктуарію в колегіаті Святої Трійці в Олиці. Перед нами ще неблизький шлях. Цього року ми завершили тільки відновлення фасаду, а залишилися увесь інтер’єр, кільканадцять вівтарів, епітафій. Однак спомин, який відзначатимуть 13 липня, є хорошим моментом, щоб ікона Пресвятої Матері Божої повернулася на землі Луцької дієцезії. Владика пообіцяв, що відбудеться також перегринація ікони парафіями дієцезії, аби поширювався її культ.

– Які у Вас плани на майбутнє?

Ми віримо в те, що Олика буде не лише туристичним містечком і що не тільки замок та інші пам’ятки притягуватимуть туристів, – ми розраховуємо на паломницький рух. Надіємося, що Олика стане справжнім богородичним санктуарієм і в перспективі кількох найближчих років нам удасться повністю завершити процес реставрації колегіати. Нагадаю, що це найбільший проект, який здійснюється за польські кошти за кордоном.

Ми також постійно думаємо про матір католицьких костелів Луцької дієцезії, тобто про кафедральний храм. Собор Святих Апостолів Петра і Павла незвичайний, адже це споруда оборонного характеру. А ще собор має унікальні підземелля. Ми надіємося, що невдовзі луцький храм теж вдасться відреставрувати.

Підпишіться на «Хроніки Любарта» у Facebook та Вконтакті.